Jag har drömt - Sofia Karlsson

Jag har drmt att jag en visa skulle sjunga,

Om alla sjlarnas fasor, alla himlarnas ljus,

Om nare all vrlden jag ser dansa och gunga

Och darra I draktigt rus.

Jag har drmt, att nare alla stjrnor skina,

ver vildmark som viskar, vad I ensamheten hnt,

Att alla vindar som kring tjrnlanden vina,

Skulle lra mig att kvda vad jag knt.

Jag har drmt att en liten, liten kvinna,

Skulle sva mig med visor, skulle smeka mig med skratt,

Och nare allt som jag byggt mste brinna,

Skulle flja mig I elddopets natt.

Jag har tnkt att alla jagande ren,

Som har ddat det jag lskat, som ha stulit vad jag ftt

Skulle lra mig en visa om vren,

Som har bott hos mig och blndat mig och gtt.

Jag har trott att alla stormarna som rasat,

I min sjl skulle blandas till en vansinnig sng.

Att dare jag snavat ver helvetet och fasat,

Jag skulle lra mig dess visor en gng.

Men se mitt solur mot middagen skrider,

Och aldrig har jag sjungit vad mitt hjrta har bett!

Skall jag sjunga frst I ddsskuggans tider,

Nare det ndlsa mrkret jag har sett?

Jag har drmt, att nare alla stjrnor skina,

ver vildmark som viskar, vad I ensamheten hnt,

Att alla vindar som kring tjrnlanden vina,

Skulle lra mig att kvda vad jag knt.

Я мріяв, що я заспіваю пісню,

Про всі жахи всіх душ, про все світло небесне,

Майже весь світ, який я бачу, танцює та гойдається

І тремтить у вагітній сп’янії.

Мені снилося, що майже всі зірки сяють,

над пустелі шепоче, що в самотності хнт,

Що всі вітри, що дмуть навколо фіордів,

Навчив би мене жувати, що я міг.

Мені наснилося, що маленька, маленька жінка,

Клявся б мене піснями, пестив би мене сміхом,

І майже все, що я будував, має згоріти,

Має слідувати за мною в ніч бойового хрещення.

Я думав, що всі полюють на північних оленів,

Хто вбив те, що я любив, хто вкрав те, що я отримав

Навчила б мене пісні про весну,

Хто жив зі мною, змішав мене і пішов.

Я думав, що всі бурі лютували,

У моїй душі змішалася б у божевільну пісню.

Щоб насмілитися, я наткнувся на пекло і боявся,

Я б колись вивчив його пісні.

Але дивись мій сонячний годинник до обіду,

І я ніколи не співав те, чого просить моє серце!

Чи заспіватиму я першим у часи смертельної тіні,

Ближче до темряви ndlsa, яку я бачив?

Мені снилося, що майже всі зірки сяють,

над пустелі шепоче, що в самотності хнт,

Що всі вітри, що дмуть навколо фіордів,

Навчив би мене жувати, що я міг.