Balladen om briggen Blue Bird av Hull - Sofia Karlsson

Det var Blue Bird av Hull

Det var Blue Bird en brigg

Som med sviktade stumpar stod på

Över soten i snöstorm med nerisad rigg

Själva julafton sjuttiotvå

— Surra svensken till rors, han kan dreja en spak

Ropa skepparn

— Allright boys, lös av!

Och Karl Stranne från Smögen

Blev surrad till rors

På Blue Bird som var dömd att bli vrak

Han fick Hållö-fyrs blänk

Fast av snöglopp och stänk

Han stod halvblind

Han fick den i lo

Och i lä där låg Smögen

Hans hem där hans mor

Just fått brevet från Middelsborough

— Nå vad säger du Karl?

— Går hon klar?

— Nej, kapten!

— Vi får blossa för här är det slut

— Vi har Hållö om styrbord och brott strax i lä

— Ut med ankarna båtarna ut

Men hon red inte upp

Och hon fick ett par brott

Som tog båten dom hade gjort klar

— Jag tror nog, sa Karl Stranne, att far min gått ut

— Emot oss, jag litar på far!

— Båt i lä!

— Båt i lä!

— Det är far, det är vi!

— Det är far min från Smögen.

Hallå!

— Båt i lä!

sjöng han ut

— Dom är här jumpa i, alle man vi blir bärgade då

Det var Stranne den äldre

En viking, en örn

Tog sitt renade brännvin

Ur vinskåpets hörn

Till att bjuda dom skeppsbrutna på

— Hur var namnet på skutan?

Han sporde och slog

Nio supar i spetsiga glas

— Briggen Blue bird

Det tionde glaset han tog

Och han slog det mot golvet i kras

— Sa ni Blue Bird kapten?

Briggen Blue Bird av Hull?

— Gud i himlen var är då min son?

— Var är pojken kapten för vår frälsares skull?

Det blev dödstyst bland männen i vrån!

Gubben Stranne

Tog sakta sydvästen utav

— Spara modern kapten, denna kväll

— Nämn ej namnet på briggen som har gått i kvav

— Nämn ej Blue Bird av Hull är ni snäll

Och kaptenen steg opp

Han var grå han var tärd

Stormen tjöt knappt man hörde hans ord

När han sa med skälvande röst till sin värd

— Karl stod surrad och glömdes ombord

Це був Синій птах Халла

Blue Bird був бригом

Як на ослаблених пеньках стояв

Над кіптявою в хуртовини з замерзлим ригом

Сам Святвечір сімдесят другий

— Прив’яжіть шведа до керма, він може повернути важіль

Крикни творцю

— Добре, хлопці, геть!

І Карл Странне зі Смегена

Був прив'язаний до керма

На Blue Bird, який був засуджений до аварії

Він отримав блиск маяка Hållö

Фіксується заметами та бризками

Він стояв напівсліпий

Він отримав це в пух

А в притулку лежав Смеген

Його дім, де його мати

Щойно отримав листа з Мідделсборо

- Ну, що ти скажеш, Карл?

- Вона готова?

— Ні, капітане!

– Ми повинні спалахнути, тому що на цьому все закінчилося

- У нас є Hållö про правий борт і злочинність просто в притулку

- З якоря, човни вийшли

Але вона не під’їхала

І вона отримала пару злочинів

Хто взяв човен, який вони приготували

- Я, мабуть, думаю, сказав Карл Странне, що мій батько помер

— Проти нас, я вірю батькові!

- Човен в укриття!

- Човен в укриття!

— Це батько, це ми!

– Це мій батько зі Смегена.

Привіт!

- Човен в укриття!

він співав

— Вони тут, щоб ускочити, всі чоловіки, яких ми тоді врятували

Це був Странне Старший

Вікінг, орел

Взяв його очищений бренді

З кута винної шафи

Щоб запросити корабельну аварію

- Як називався корабель?

Він відстежив і вдарив

Дев'ять напоїв у гострих келихах

- Бріґгенський блакитний птах

Десяту склянку взяв

І він від удару вдарив його об підлогу

- Ви капітан Блакитний птах?

Брігген Блакитний птах Халла?

- Боже на небі, де мій син?

- Де хлопець капітан заради нашого Спасителя?

Серед чоловіків у кутку стало мертво!

Губбен Странне

Повільно виводив південний захід

- Рятуйте сучасного капітана, сьогодні ввечері

— Не називайте назву брига, який зійшов наперекосяк

- Не згадуйте про Blue Bird of Hull, будь ласка

І капітан піднявся

Він був сивий, був смолений

Шторм ледве завив, його слова можна було почути

Коли він тремтячим голосом сказав своєму господареві

Карла зв’язали і забули на борту