Fraktal - Soen

Wear off the deceit, to remind you to stay close

Wash off the disease, confine it by the source.

Mechanized patterns, fed since birth method

Separate spirit, disconnect every end

Breeding a thought, relieving the soul I’m growing

Fragments of hope awake inside me

Consciousness failed, the path to control eroding

Originate repressive measures

I’m the one the parasite s sucking on

We re the ones the parasite s sucking on

Disconnect every end

Unnecessary meaningless device thought controlled, programmed

Balanced walk on the line

Radiant light, expansive and bright, is covered

Swallow the lie, let them take over

Greed is a horde that comes like a storm and conquers strongly implying unfair

methods

I’m the one the parasite s sucking on, you’re the one the parasite s sucking on.

I have more than you

I have more than you, I have more than you

I need a lot to care for;

I need a lot to slow me down

I have more than you, I have more than you

I need a lot to care for;

I need a lot to hold you down

I will stand when things burn down

Never fought harder than this, I built my temple on this

Pushing, fighting, bleeding, taking, giving

Every second closer to the ceiling

I will assemble all this, down to the last broken piece

Tension in the atmosphere is lower, gravity is slowly taking over.

Gone from your side, break one lie with a sigh, with a sigh

In your words, burned since long, seasons change as I wait

Radiant radiate, all but here

Guiding light dims the dawn, posed appease cause to seize all the signs faith

misled, come the tide doubts subside

Lost in yourself, empty words, forsaken what used to be within me

Scars on your hands from nails that are worn, our loss resign in failure

Source of deceit

I hear a dead note sounding among the tones of restlessness

A harmony confounding, a capture moving in distress.

It keeps me chasing closure, preventing me from finding peace it holds me back

from leaving this vicious circle I am in.

I’m becoming what I thought, what I shouldn’t be, what I fear the most

Let me stay here for a while,

I depend on this, it’s my only light.

It feels like I have journeyed for ages without getting there

The path of endless distance, the road of comforting despair.

I’m becoming what I thought, what I shouldn’t be, what I fear the most

Let me stay here for a while,

I depend on this, it’s my only light.

Everything, it’s so quiet here

Seasons last, more than thousand years

Suddenly my vision is clear, consciousness into clarity

I can hear echoes from the sea overwhelmed by tranquility

Radiance unfolds gradually, every wound now begins to heal

Take on my burden, shake of my head

Chained by what I understand, won’t let me grow

New found sight opens up for each step into similarity

Void is all coming into reach, mistakable familiarity

Take on my burden, shake of my head

Chained by what I understand, won’t let me grow

Lay down my burden, take all my years away

Release me within emptiness and make me whole

There is a desire, there s a need of finding faith,

I decide by painting it all in grey

Inner transformation turns a weakness to a strength, through the times the

spirit will remain

Tethered by restrictions of the way to be aware, all is gone the hindrance will

fade away

Fundamentals separate transcending into where time that flows is neither night

nor day

Every piece that we retrieve from covering our eyes, dawns on us we cannot

leave with everything inside

I will reach my hand and try to open up the sky, on my part the reason why is

stated in a lie.

I have discovered a canvas, behind its colors I forged my cell

Minions below release a dark glow and suddenly I see that everyone is blind but

me

I have discovered a canvas deep in a sea of disharmony

Cosmic embrace, a soulless portrait of endless synergy

Visions of moving away from me

Concentrate don’t lose your illusion;

don’t let them provide the solution

Your fate in your hands

Close your eyes from false shining lights made to confuse us all

Architectures of domination, society they call

I have discovered a canvas

Using its colors I saw myself

Breaking the norm, induce a reform defying sanity bred in the care of my vanity.

See them entirely abstract out of the orbit we comprehend

Careful recall deficit in all, deliberately recede crescent of our analogy

Concentrate don’t lose your illusion;

don’t let them provide the solution

Your fate in your hands

Close your eyes from false shining lights, made to confuse us all

Architectures of domination, society they call

Call

Don’t let them fall;

you’ll join them all

Close your eyes from false shining lights

You’ll see them fall;

you’ll see them fall

Architectures of domination.

There is a silhouette shaped as a human

Carrying death with a merciless scorn

Fed by ideals and doctrines of terror

Warrants his act with the crown of thorns.

And he is out there to take, out there to separate

Out there to break us.

Guided by voices perceived as their saviour

They leave their refuge embracing hope

Some of them drown led astray by his pledges

Some of them hang from an undeserved rope.

So you should stay away, see another day

Stay away now

Please won’t you stay away, claim another day

Stay away now.

Every day I will remind you to be there

Try to see the story pictured in your head

Calmest eyes when you are screaming

One thing lost another found to make sure you

Carry on in case you’ll be waiting

I will be moving on while you’re contemplating

There is nothing to escape from, nothing left to try and mend

Every day without the sun, so you trace a way then

There is reason lacking thereof, reason there to comprehend

Every day another run, so you pave your way then

Feed me with anything, I will see purpose in it too

I saw you planning on something I couldn’t really do

Comes clear I’m lingering, I am staying here for you

I am evolving to something I never thought I would

Feed me with anything, I will see purpose in it too

I saw you planning on something I couldn’t really do

Tread on the greater I need to know the truth

I’ve learned the lessons and bring decisions back to you

Carry on in case you’ll be waiting

I will be moving on while you’re contemplating

There is nothing to escape from, nothing left to try and mend

Every day without the sun — So you trace a way then

Carry on, I know you’ll be waiting

I will be moving on to where you’ll be waiting

Would you say anything, anything at all?

Would you share with me your innocence, what I need to seize the fall.

I know to keep close to you, know to keep near regardless if it’s wrong

Now I’m tearing apart what I made for us, dissembling to be strong.

You swore on your own, you set it in stone, your slithering.

You silence your words, you’re leaving, you bring it to your grave.

Waiting for reason to claim its place,

Clearing the air I can see all the ways

It’s my addiction that always is growing

And it scares me in my sober moments.

You decide, close our distance

I destroyed you;

undeservedly

You decide, close our distance

I assure you’re undeserving of.

I am not aware of all the reasons, I am not deciding the results

Sanctioned through the principles autonomously blessed

Moving clouds to get a clearer view

Misery s the key to all religion, power is the key to every war

Time has taught me not to wait, what is mine I ll take

Eons of our past won’t be returned

I was there to recognize the victim, cold and dry our mother has been killed

Plundered by the greed of men aftermath descends

Our time is sliding out of reach

I don’t even wanna try to become the one that will save your halo

Everything that I denied every time that I lied, aware of our failure

I’m not gonna follow your decision, it is the position I retain

Everything once born will end, ashes be your name;

Bury me to set me free of shame

This is not the dust that we once came from, what we are is how we will return

The sun is punishing our land, soil turns into sand

What we had in common has been cursed

I try not to reveal the guilt breeding in me

You are the scythe harvesting what is not yours, soon won’t be there anymore

I don’t even wanna try to become the one that will save your halo

Everything that I denied every time that I lied, aware of our failure.

There’s a new day

What we should share is noticed

What we inherited

The erasure of a life

Once so vital

Now dissected and dry

Throw the first stone

Then hide your hand

While pursuing your dream

Poisoning the essence of it all

I don’t even wanna try

To become the one

That will save your halo.

Відмовтеся від обману, щоб нагадувати вам бути поруч

Змийте хворобу, обмежте її джерелом.

Механізовані візерунки, годують з народження методом

Відокремте дух, від'єднайте всі кінці

Виховуючи думку, полегшуючи душу, я зростаю

Фрагменти надії прокидаються в мені

Свідомість підвела, шлях до контролю розмивається

Започаткувати репресивні заходи

Я той, до кого присмоктується паразит

Ми є тими, кого засмоктує паразит

Від'єднайте всі кінці

Непотрібний безглуздий пристрій, який думали керувати, програмувати

Збалансована ходьба по лінії

Променисте світло, експансивне та яскраве, прикрите

Проковтніть брехню, нехай вони заволодіють

Жадібність - це орда, яка приходить, як шторм, і сильно перемагає, що означає несправедливість

методи

Я той, кого паразит обсмоктує, ти той, кого паразит обсмоктує.

У мене більше, ніж у вас

Я маю більше, ніж ти, я маю більше, ніж ти

Мені треба багато догляду;

Мені потрібно багато, щоб уповільнити мене

Я маю більше, ніж ти, я маю більше, ніж ти

Мені треба багато догляду;

Мені потрібно багато, щоб утримати тебе

Я буду стояти, коли все згорить

Ніколи не боровся так завзято, я побудував на цьому свій храм

Штовхання, боротьба, кровотеча, забирання, віддача

З кожною секундою ближче до стелі

Я зберу все це, аж до останнього зламаного шматка

Напруга в атмосфері нижча, гравітація повільно бере верх.

Зійде з твоєї сторони, зламай одну брехню зітханням, зітханням

У твоїх словах, випалених давно, сезони змінюються, поки я чекаю

Сяйво випромінює, все, крім тут

Направляюче світло затемнює світанок, поставлене заспокоєння змушує схопити всі знаки віри

введений в оману, коли приплив сумнівів вщухне

Загублений у собі, порожні слова, покинуте те, що було в мені

Шрами на твоїх руках від потертих нігтів, наша втрата змириться в невдалі

Джерело обману

Я чую мертву ноту, яка звучить серед тонів неспокою

Змішана гармонія, захоплення, що рухається в журбі.

Це змушує мене прагнути до завершення, заважає мені знайти спокій, це стримує мене

покинути це зачароване коло, у якому я перебуваю.

Я стаю тим, ким я думав, ким я не повинен бути, чого я боюся найбільше

Дозволь мені побути тут на деякий час,

Я залежу від цього, це моє єдине світло.

Таке відчуття, ніби я мандрував цілу вічність, не потрапивши туди

Шлях нескінченної відстані, дорога втішного відчаю.

Я стаю тим, ким я думав, ким я не повинен бути, чого я боюся найбільше

Дозволь мені побути тут на деякий час,

Я залежу від цього, це моє єдине світло.

Все, тут так тихо

Пори року тривають більше тисячі років

Раптом мій зір прояснився, свідомість стала ясною

Я чую відлуння від моря, охопленого спокоєм

Сяйво розкривається поступово, кожна рана тепер починає заживати

Візьми на себе мій тягар, похитай моєю головою

Прикутий тим, що я розумію, не дає мені рости

Новий знайдений приціл відкривається для кожного кроку до подібності

Пустота все стає доступною, помилкове знайомство

Візьми на себе мій тягар, похитай моєю головою

Прикутий тим, що я розумію, не дає мені рости

Поклади мій тягар, забери всі мої роки

Відпусти мене в порожнечу і зроби мене цілим

Є бажання, є потреба знайти віру,

Я вирішую розфарбувати це все в сірий колір

Внутрішня трансформація перетворює слабкість на силу, крізь часи

дух залишиться

Прив’язаний обмеженнями шляху бути обізнаним, усе зникло, перешкода буде

згасати

Основи відокремлюють перевищення того, де час тече, ані ніч, ані ніч

ані дня

Кожен шматочок, який ми витягуємо з очей, усвідомлює, що ми не можемо

піти з усім всередині

Я простягну свою руку і спробую відкрити небо, з мого боку причина, чому

сказано в брехні.

Я віднайшов полотно, за його барвами Я викував свою клітину

Міньйони внизу випускають темне світіння, і раптом я бачу, що всі сліпі, але

мене

Я відкрив полотно глибоко в морі дисгармонії

Космічні обійми, бездушний портрет нескінченної синергії

Бачення віддалення від мене

Зосередьтеся, не втрачайте ілюзії;

не дозволяйте їм надавати рішення

Ваша доля у ваших руках

Закрийте очі від фальшивих сяючих вогнів, створених, щоб збити з пантелику нас

Архітектури домінування, суспільство, яке вони називають

Я віднайшов полотно

Використовуючи його кольори, я побачив себе

Порушення норми, спонукання до реформи, що кидає виклик розсудливості, вирощеній у піклуванні про моє марнославство.

Побачте їх цілком абстрактно поза орбітою, яку ми розуміємо

Дефіцит обережного пригадування в усьому, навмисно відступає півмісяць нашої аналогії

Зосередьтеся, не втрачайте ілюзії;

не дозволяйте їм надавати рішення

Ваша доля у ваших руках

Закрийте очі від фальшивих сяючих вогнів, створених, щоб збити з пантелику нас

Архітектури домінування, суспільство, яке вони називають

Телефонуйте

Не дозволяйте їм впасти;

ти приєднаєшся до них усіх

Закрийте очі від фальшивих сяючих вогнів

Ви побачите, як вони падають;

ви побачите, як вони падають

Архітектури домінування.

Є силует у формі людини

Несучи смерть з безжальним презирством

Годується ідеалами та доктринами терору

Гарантує свій вчинок терновим вінцем.

І він там, щоб забрати, там, щоб розлучити

Там, щоб зламати нас.

Керуючись голосами, які сприймаються як їхній рятівник

Вони залишають свій притулок, обіймаючи надію

Деякі з них тонуть, зведені з шляху його обіцянками

Деякі з них висять на незаслуженій мотузці.

Тож вам слід триматися подалі, побачити інший день

Тримайся подалі

Будь ласка, не залишайтеся осторонь, вимагайте ще один день

Тримайся подалі.

Кожного дня я буду нагадувати тобі бути там

Спробуйте побачити історію, зображену у вашій голові

Найспокійніші очі, коли ти кричиш

Одна річ втрачена, інша знайдена, щоб переконатися, що ви

Продовжуйте, якщо ви чекатимете

Я йду далі, поки ви будете розмірковувати

Немає від чого втекти, нічого не залишилося пробувати та виправляти

Кожен день без сонця, щоб ти прокладати шлях тоді

Для цього бракує причини, є причина для розуміння

Кожен день інший пробіжок, тож тоді ви торуєте свій шлях

Годуй мене чим завгодно, я теж побачу в цьому сенс

Я бачив, як ти плануєш те, чого я насправді не міг зробити

Зрозуміло, що я затримуюсь, я залишаюся тут заради вас

Я розвиваюся до того, про що ніколи не думав

Годуй мене чим завгодно, я теж побачу в цьому сенс

Я бачив, як ти плануєш те, чого я насправді не міг зробити

Наступайте на більше, я треба знати правду

Я вивчив уроки та повертаю вам рішення

Продовжуйте, якщо ви чекатимете

Я йду далі, поки ви будете розмірковувати

Немає від чого втекти, нічого не залишилося пробувати та виправляти

Кожен день без сонця — Тож ти прокладаєш шлях

Продовжуйте, я знаю, що ви чекатимете

Я піду туди, де ви чекатимете

Ви б щось сказали, взагалі щось?

Не могли б ви поділитися зі мною своєю невинністю, що мені потрібно, щоб схопити падіння.

Я знаю, що тримаюся поруч із тобою, знаю, що тримаюся поруч, незважаючи на це, що це неправильно

Тепер я розриваю те, що зробив для нас, притворюючись, щоб бути сильним.

Ти поклявся на своєму, ти встановив це в камені, твоє ковзання.

Ви замовчуєте свої слова, ви йдете, ви несете це в могилу.

Чекаючи, поки причина займе своє місце,

Очищаючи повітря, я бачу всі шляхи

Це моя залежність, яка постійно зростає

І це лякає мене у мій тверезий момент.

Вам вирішувати, скоротити нашу дистанцію

Я знищив тебе;

незаслужено

Вам вирішувати, скоротити нашу дистанцію

Я запевняю, що ви цього не заслуговуєте.

Я не знаю про всі причини, я не вирішую результати

Санкціонується через принципи автономного благословення

Переміщення хмар, щоб отримати чіткіше зображення

Злидні є ключем до всієї релігії, влада є ключем до кожної війни

Час навчив мене не чекати, те, що є, я візьму

Еони нашого минулого не повернемо

Я був там, щоб упізнати жертву, холодну і суху нашу матір убили

Пограбований жадібністю людей, наслідки спадають

Наш час спливає за межі досяжності

Я навіть не хочу намагатися стати тим, хто збереже твій ореол

Усе, що я заперечував щоразу, коли брехав, усвідомлюючи нашу невдачу

Я не піду за вашим рішенням, це позиція, яку я зберігаю

Все, щойно народилося, закінчиться, попелом буде твоє ім’я;

Поховайте мене, щоб звільнити мене від сорому

Це не прах, з якого ми колись виникли, які ми є, такими ми й повернемося

Сонце карає нашу землю, ґрунт перетворюється на пісок

Те, що у нас було спільне, було проклято

Я намагаюся не розкривати почуття провини, що народжується в мене

Ви – коса, що жнете те, що не твоє, скоро більше не буде

Я навіть не хочу намагатися стати тим, хто збереже твій ореол

Усе, що я заперечував кожного разу, коли брехав, усвідомлюючи нашу невдачу.

Настав новий день

Те, що ми маємо поділитися, помічають

Те, що ми успадкували

Стирання життя

Колись так важливо

Тепер розтинають і сушать

Кинути перший камінь

Тоді сховайте руку

Ідучи за своєю мрією

Отруює сутність усього цього

Я навіть не хочу пробувати

Щоб стати єдиним

Це збереже ваш ореол.