Gods and Governments - Snog

We loathe the darkness that we’re breathin'

We fear the hole that we live in

There’s sadness sadder than can be spoken

There’s emptiness emptier than worth knowing

We cry with a pain that won’t show it’s face

A great sorrow that will never leave this place

Pray, but don’t except salvation

The end holds nothing but deflation

In fear we invent Gods and governments

To hide we invent Gods and governments

Behind lies a truth that’s ugly and shallow

Our lives are a journey confined and narrow

We’re born alone and we die alone

There are heroes among us, but they’re all unsung

The landscape gives us the best indication

That the light at the end of the tunnel, is a gateway to nothing

Ми ненавидимо темряву, якою ми дихаємо

Ми боїмося діри, в якій живемо

Смуток сумніший, ніж можна вимовити

Є порожнеча, порожня, ніж варто знати

Ми плачемо від болю, який не показує його обличчя

Велике горе, яке ніколи не покине це місце

Моліться, але не тільки спасіння

Кінець не містить нічого, крім дефляції

У страху ми вигадуємо богів і уряди

Щоб приховати, ми вигадуємо богів і уряди

Позаду криється потворна й поверхня правда

Наше життя — це обмежена й вузька подорож

Ми народжуємось самотні й помираємо самі

Серед нас є герої, але всі вони неоспівані

Пейзаж дає нам найкращі вказівки

Що світло в кінці тунелю є воротами в ніщо