Ti Zoi Mou Grafo - Snik

Uh-huh, uh-huh

Hey

Uh, uh

Τη ζωή μου γράφω με την πένα μου κάτω

Από παιδί στη γύρα, η πόλη μου μ' έκανε βράχο

Έχω ζήσει τόσα κι άλλα τόσα να μάθω

Τόσα να σου πω κι άλλα τόσα έχω να ξεχάσω

Τη ζωή μου γράφω με την πένα μου κάτω

Από παιδί στη γύρα, η πόλη μου μ' έκανε βράχο

Έχω ζήσει τόσα κι άλλα τόσα να μάθω

Τόσα να σου πω κι άλλα τόσα έχω να ξεχάσω

Το πρώτο μου κορίτσι μου, το πρώτο μου ταξίδι

Την πρώτη πτήση μου και το πρώτο μου ξίδι

Με τ' αλάνια μου τα πρώτα μου ξενύχτια

Κι ότι απ' τα δεκαεφτά μου έχω αλλάξει τέσσερα σπίτια

Την πρώτη μου φορά που 'χα σπαταλήσει το χρόνο μου

Όνειρα θερινής νυκτός μα η μέρα με βρήκε μόνο μου

Θυμάμαι βόλτες με μια τσάντα στον ώμο μου

Σαν να 'μαι σκύλος να μαρκάρω το δρόμο μου

Θυμάμαι μέρες χωρίς λεφτά να περνάνε

Μα τυχερός, άλλοι δεν είχανε πιάτο να φάνε

Νύχτες να κυλάν, δείχτες να γυρνάν

Business γράφοντας στο beat verse να κοιμάμαι

Θυμάμαι βόλτες έξω απ' το παλιό Μινιόν

Βλέμματα περαστικών, τη συντροφιά των ακουστικών

Ζωή σαν ταινία Alain Delon

Τώρα βλέπω την Αθήνα πιάτο και στο ποτήρι μου Dom

Τη ζωή μου γράφω με την πένα μου κάτω

Από παιδί στη γύρα, η πόλη μου μ' έκανε βράχο

Έχω ζήσει τόσα κι άλλα τόσα να μάθω

Τόσα να σου πω κι άλλα τόσα έχω να ξεχάσω

Τη ζωή μου γράφω με την πένα μου κάτω

Από παιδί στη γύρα, η πόλη μου μ' έκανε βράχο

Έχω ζήσει τόσα κι άλλα τόσα να μάθω

Τόσα να σου πω κι άλλα τόσα έχω να ξεχάσω

Είμαι απ' την πόλη που δύσκολα θα πετύχεις (uh-huh)

Kι άμα πετύχεις όλοι πέφτουν να σε φάνε

Από την πόλη που έχω δίπλα μου πολλές (πολλές)

Μα στην τελική το βράδυ μόνος μου πάλι κοιμάμαι

Είμαι απ' την πόλη με τα μεγάλα κτίρια

Η Ακρόπολη λάμπει βράδυ μωρό μου

Εγώ, εσύ κι αλλά δέκα εκατομμύρια (εκατομμύρια)

Που προσπαθούνε να πιάσουνε τ' όνειρό μου

Είμαι στη γύρα, το μάτι πάνω απ' τον ώμο μου

Από παιδί εδώ να χαράζω το δρόμο μου

Η πόλη βλέπει, ακούει, με βρίσκει μόνο μου

Το ποτό μου, τ' αντίδοτο μου στο χρόνο μου

Πατάω στα πόδια μου, τ' όπλο μου είναι τα λόγια μου

Για μεροκάματο βγαίναμε βράδυ γάτοι

Δε θες ν' ακούς για τα chains και τα ρολόγια μου;

Τότε η αγάπη παίρνει φράγκα και κάνει κρεβάτι

Τα μάτια κλείνω και θυμάμαι

Τα βράδια μόνος να κοιμάμαι

Να πέσω θέλαν μα λυπάμαι (uh)

Τώρα το κάνω κι αυτοί μιλάνε

Τα μάτια κλείνω και θυμάμαι

Τα βράδια μόνος να κοιμάμαι

Να πέσω θέλαν μα λυπάμαι (uh)

Τώρα το κάνω κι αυτοί μιλάνε

Τα μάτια κλείνω και θυμάμαι (Τη ζωή μου γράφω με την πένα μου κάτω)

Τα βράδια μόνος να κοιμάμαι

Να πέσω θέλαν μα λυπάμαι

Τόσα να σου πω κι άλλα τόσα έχω να ξεχάσω

Τα μάτια κλείνω και θυμάμαι (Τη ζωή μου γράφω με τη πένα μου κάτω)

Τα βράδια μόνος να κοιμάμαι

Να πέσω θέλαν μα λυπάμαι

Τόσα να σου πω κι άλλα τόσα έχω να ξεχάσω

Τα μάτια κλείνω και θυμάμαι

Τη ζωή μου γράφω με τη πένα μου κάτω

Τα μάτια κλείνω και θυμάμαι

Τη ζωή μου γράφω με τη πένα μου κάτω

А-а-а-а-а

привіт

ну ну

Я пишу своє життя опущеною ручкою

З дитинства моє місто перетворило мене на скелю

Я стільки прожив і ще маю так багато навчитися

Я маю стільки всього розповісти тобі і ще багато чого маю забути

Я пишу своє життя опущеною ручкою

З дитинства моє місто перетворило мене на скелю

Я стільки прожив і ще маю так багато навчитися

Я маю стільки всього розповісти тобі і ще багато чого маю забути

Моя перша дівчина, моя перша подорож

Мій перший політ і мій перший оцет

З моєю Аланією мої перші ночівлі

І що з сімнадцяти років я змінив чотири будинки

Я вперше марную час

Сни літньої ночі, але день застав мене одного

Пам'ятаю, як ходила з сумкою на плечі

Як собака, що позначає мій шлях

Я пам'ятаю дні без грошей

Але на щастя, інші не мали тарілки, щоб поїсти

Минають ночі, повертаються дні

Ділове написання на такт вірша на сон

Я пам’ятаю прогулянки біля старих міньйонів

Погляди перехожих, компанія в навушниках

Життя як у кіно Ален Делон

Тепер я бачу Афіни на тарілці і в своєму стакані Dom

Я пишу своє життя опущеною ручкою

З дитинства моє місто перетворило мене на скелю

Я стільки прожив і ще маю так багато навчитися

Я маю стільки всього розповісти тобі і ще багато чого маю забути

Я пишу своє життя опущеною ручкою

З дитинства моє місто перетворило мене на скелю

Я стільки прожив і ще маю так багато навчитися

Я маю стільки всього розповісти тобі і ще багато чого маю забути

Я з міста, де ти не можеш це зробити (ага-га)

Але якщо вам це вдасться, всі захочуть вас з’їсти

З міста маю багато (багато) поруч

Але врешті-решт я знову сплю вночі сам

Я з міста з великими будівлями

Акрополь сяє вночі дитинко

Я, ти і ще десять мільйонів (мільйонів)

Де намагаються зловити мою мрію

Я в дорозі, око через плече

З дитинства я тут пробирався сам

Місто бачить, чує, знаходить мене одного

Мій напій, моя протиотрута від мого часу

Я ступаю на ноги, моя зброя - мої слова

Заробляючи на життя, ми ходили вночі як коти

Ти не хочеш почути про мої ланцюжки та годинники?

Тоді кохання бере верх і застеляє ліжко

Я закриваю очі і згадую

Спати вночі наодинці

Вони хотіли, щоб я впав, але мені шкода (ех)

Тепер я роблю, і вони говорять

Я закриваю очі і згадую

Спати вночі наодинці

Вони хотіли, щоб я впав, але мені шкода (ех)

Тепер я роблю, і вони говорять

Я закриваю очі і згадую (Я пишу своє життя опущеною ручкою)

Спати вночі наодинці

Вони хотіли, щоб я впав, але мені шкода

Я маю стільки всього розповісти тобі і ще багато чого маю забути

Я закриваю очі і згадую (Я пишу своє життя опущеною ручкою)

Спати вночі наодинці

Вони хотіли, щоб я впав, але мені шкода

Я маю стільки всього розповісти тобі і ще багато чого маю забути

Я закриваю очі і згадую

Я пишу своє життя опущеною ручкою

Я закриваю очі і згадую

Я пишу своє життя опущеною ручкою