Manuel - SNFU

It was high noon, the sun was shinning

Manuel sharpened his blade

He stuck it in the ground

It came out twice as long

Chopped of the end of his leg

Madness sprouted in that garden

Manuel felt strange

Then his mind shifted as the vines twisted

He became quite crazed

The barbed wire fence post

It felt quite wooden

As he impaled himself on the steel

As the blood ran down, he felt so horrible

Reached for the tequila worm and beer

Razor swallowing in that garden

He winced with pain

Like a curse lifted he begged for

Forgiveness

But it was too late

Oh Manuel has messed up again…

Був полудень, світило сонце

Мануель загострив лезо

Він встромив й у землю

Вийшло вдвічі довше

Відрубаний кінець ноги

У тому саду проросло божевілля

Мануель почувався дивно

Потім його розум змінився, коли лози скрутилися

Він став дуже божевільним

Стовп огорожі з колючого дроту

Здавалося, що він досить дерев’яний

Коли він проткнувся на сталь

Коли кров текла, він почував себе таким жахливим

Потягнувся за текілою і пивом

Бритва ковтає в тому саду

Він скривився від болю

Ніби зняте прокляття, про яке він благав

Прощення

Але було надто пізно

О, Мануель знову наплутався…