Who's Gonna Take The Blame - Smokey Robinson, The Miracles

We were just kids,

Playin' in the rain,

When you threw a stone,

And you broke a window pane.

You were so afraid,

For what you done,

That I held your hand, little one,

And I wouldn’t let you run.

Then you turned to me with a look of shame,

On your face,

And your eyes asked a question,

Ever so tenderly.

Ohh, who will take the blame?

Who’s gonna bear the shame?

Right then, I knew,

How it always be…

Put the blame…

Put it on me.

Ewwww,

At the age of twelve,

You were a fine young thing.

But I felt much older,

'Cause I had to shoulder,

The trouble you’d bring.

Like the time you pushed Sonny,

And she cried on me With those same big eyes,

You turned and you looked at me, ohhh

Who will take the blame?

Who’s gonna bear the shame?

Right then, I knew,

How it always be…

Put the blame…

Put it on me.

Put it on me…

Put it on me…

Now you’re all grown up,

And you’re running wild.

And they’re surprised,

'Cause all along you seemed,

Like such a sweet child.

And there’s nothing but bad news,

For?

I need.

How you’ve become,

A woman of the street.

They give a million and one reasons why,

But when I analyze it,

I know where the real fault lies.

Ohhh,

Who will take the blame?

Who’s gonna bear the shame?

No doubt about it…

Ewww,

This time rightfully,

Put the blame…

Put it on me.

Who will take the blame?

Who’s gonna bear the shame?

Ewww,

Put the blame…

Put it on me.

Who will take the blame?

Who’s gonna bear the shame?

Put the blame…

Put it on me.

Ми були просто дітьми,

Грати під дощем,

Коли ти кинув камінь,

І ви розбили віконне скло.

Ти так боявся,

За те, що ти зробив,

що я тримав твою руку, маленький,

І я не дозволю тобі бігти.

Тоді ти звернувся до мене з виглядом сорому,

на твоєму обличчі,

І твої очі поставили запитання,

Так ніжно.

Ой, хто візьме на себе вину?

Хто понесе сором?

Саме тоді я знав,

Як це завжди…

Покладіть провину…

Покладіть це на мене.

Вау,

У дванадцятирічному віці,

Ви були гарною молодицею.

Але я відчував себе набагато старшим,

Тому що я мусив підняти плече,

Проблеми, які ви принесете.

Як той раз, коли ти штовхнув Сонні,

І вона плакала на мене з тими самими великими очима,

Ти обернувся і подивився на мене, оооо

Хто візьме на себе вину?

Хто понесе сором?

Саме тоді я знав,

Як це завжди…

Покладіть провину…

Покладіть це на мене.

Поклади це на мене…

Поклади це на мене…

Тепер ви всі дорослі,

І ти дикуєш.

І вони здивовані,

Бо весь час тобі здавалося,

Як така мила дитина.

І немає нічого, крім поганих новин,

Для?

Мені потрібно.

Яким ти став,

Жінка вулиці.

Вони дають мільйон і одну причину, чому,

Але коли я аналізую це,

Я знаю, у чому криється справжня помилка.

ооо,

Хто візьме на себе вину?

Хто понесе сором?

Без сумніву…

фу,

Цього разу по праву,

Покладіть провину…

Покладіть це на мене.

Хто візьме на себе вину?

Хто понесе сором?

фу,

Покладіть провину…

Покладіть це на мене.

Хто візьме на себе вину?

Хто понесе сором?

Покладіть провину…

Покладіть це на мене.