Quart de siècle - Smash Hit Combo

'ai mis mes rêves à la trappe comme si rien ne comptait

Comme si dans tout ce que j’avais fait y’avait rien de concret

Mate les petits bouts de ma vie comme un épisode pilote

Tout s’emmêle dans ma tête comme après cinq ou six shots

On est les victimes d’hier, les bourreaux du futur

Les ringards de demain, des cavaliers sans monture

Ancrés dans nos pensées, bien souvent on s'égare

On est les reliques du passé, disquettes cinq pouces ¼

On est des produits périssables qu’on tej' à la poubelle

On a une date de péremption qui arrive bientôt à terme

Comment prendre le train en marche?

On vit en déca'

On a du mal à rattraper les années qui ont sé-pa

Alors comment trouver sa place?

Conflit de générations

C’est comme ranger toutes mes consoles dans mon meuble de salon

J’ai des questions en tête, trop peu de solutions

Je vais me laisser cinq ou dix ans avant de devenir un vieux con

On est les reliques du passé, on est des vestiges délabrés

Qu’importe le jour, le mois, les années c’est toujours la même

Qu’importe le jour, le mois, les années c’est toujours pareil

Je refuse de voir mon reflet dans la glace, je refuse de voir les années qui

passent

J’fais pas mon âge, j’fais largement plus

Je traverse les âges, les stages de Gradius

Je refuse de voir mon reflet dans la glace, je refuse de voir les années qui

passent

J’vois ma vie au ralenti depuis que tout a changé

On parle «casque virtuel, réalité augmentée»

À croire que ce qu’on voit n’est pas assez réaliste

On a troqué nos cathodiques contre un Occulus Rift

On se perd dans les méandres des accessoires inutiles

Le prolongement de nos mains, c’est notre téléphone tactile

Des cyborgs 2.0 qui attendent la mise à jour

Y’a une appli pour tout, même pour crier au secours

À force de voir les gens, j’les zappe sur Tinder

Vous êtes comme des Kinder, y’a quoi à l’intérieur?

Nos vies sont éphémères, comme un Snapchat

Quand j’m'écoute sur mes CD j’ai l’impression que j’radote

Nouvelle génération, bientôt déjà has been

Donc un mec de trente piges c’est déjà une oldies

Ce qui compte c’est ce que vous faites, mais pas ce que vous êtes

C’est qu’une prise de conscience quand on dépasse le quart de siècle

Je refuse de voir mon reflet dans la glace, je refuse de voir les années qui

passent J’fais pas mon âge, j’fais largement plus

Je traverse les âges, les stages de Gradius

J’trouve plus ma place, je ne m’reconnais plus

J’me voile la face, j’me dis que tout est perdu

J’trouve plus ma place, j’me voile la face

J’fais table rase de mon vécu

J’fuis mes angoisses, j’suis à la masse

Mais quoi que j’fasse j’me reconnais plus

J’me suis cru à l’abri, j’me suis planté

J’ai pensé y échapper

J’regarde devant moi, tout a changé

J’suis censé devoir l’accepter

J’trouve plus ma place, je ne m’reconnais plus

J’me voile la face, j’me dis que tout est perdu

J’me dis que tout est perdu

відкинув мої мрії, наче ніщо не має значення

Ніби у всьому, що я зробив, не було нічого конкретного

Дивіться шматочки мого життя, як пілотний епізод

Все заплутується в моїй голові, як після п’яти-шести пострілів

Ми – жертви вчорашнього дня, кати майбутнього

Завтрашні ботаніки, безвісні вершники

Вкорінені в наших думках, дуже часто ми губимося

Ми пережитки минулого, п’ять ¼ дюймових дискети

Ми швидкопсувні продукти, які викидаємо у смітник

У нас скоро закінчиться термін придатності

Як кататися на підніжці?

Ми живемо без кофеїну

Важко наздогнати роки, які мають се-па

Тож як знайти своє місце?

Конфлікт поколінь

Це як зберігати всі мої консолі в шафі у вітальні

У мене в голові виникають запитання, надто мало рішень

Я дам собі п’ять чи десять років, перш ніж я стану старим придурком

Ми пережитки минулого, ми руйнуємо останки

Незалежно від дня, місяця, року – це завжди одне й те саме

Незалежно від дня, місяця, року – це завжди одне й те саме

Я відмовляюся бачити своє відображення в дзеркалі, я відмовляюся бачити це роки

пройти

Я виглядаю не на свій вік, виглядаю набагато старше

Я проходжу віки, етапи Градіуса

Я відмовляюся бачити своє відображення в дзеркалі, я відмовляюся бачити це роки

пройти

Я бачу своє життя у повільній зйомці, оскільки все змінилося

Ми говоримо про «віртуальну гарнітуру, доповнену реальність»

Вірити, що те, що ми бачимо, недостатньо реалістичне

Ми обміняли наші катоди на Occulus Rift

Ми губимося в лабіринті непотрібних аксесуарів

Продовженням наших рук є наш сенсорний телефон

2.0 кіборги чекають оновлення

Є додаток для всього, навіть для тих, хто волає про допомогу

Не бачу людей, я кидаю їх на Tinder

Ти як Кіндер, а що всередині?

Наше життя швидкоплинне, як Snapchat

Коли я слухаю себе на своїх компакт-дисках, я відчуваю, що я бреду

Нове покоління, скоро вже було

Отже, тридцятирічний хлопець – це вже старий

Важливо те, що ти робиш, а не те, хто ти є

Це просто усвідомлення, коли ти проходиш понад чверть століття

Я відмовляюся бачити своє відображення в дзеркалі, я відмовляюся бачити це роки

Я виглядаю не на свій вік, виглядаю набагато старше

Я проходжу віки, етапи Градіуса

Я більше не знаходжу свого місця, більше не впізнаю себе

Я ховаю обличчя, кажу собі, що все втрачено

Я більше не знаходжу свого місця, я ховаю своє обличчя

Я перебираю свій досвід

Я тікаю від своїх тривог, я приземлений

Але що б я не робив, я більше не впізнаю себе

Я думав, що я в безпеці, я посадив себе

Я думав про втечу

Дивлюся перед собою, все змінилося

Я повинен прийняти це

Я більше не знаходжу свого місця, більше не впізнаю себе

Я ховаю обличчя, кажу собі, що все втрачено

Я кажу собі, що все втрачено