Pustka - Slums Attack

Haha pustka haha każdy to wie rzecz oczywista

Liryka zawsze musi być zajebista

Zakochać się w rymach zakochać się w muzyce

Zakochać się kobiecie tego się nie wstydzę

Ale moja głowa pusta myśli nie docierają

Chaos w łepetynie rymy się nie układają

Nie umiem nie potrafię lub nie chce tego robić

Nie wiem dokładnie czy chce komuś zaszkodzić

Nie pouczam nikogo nie wymagam tego od was

Nie wymawiam do jednostki i nie zagaduje was

W dupie mam układy i nie stałe tajemnice

Wiem również, że w tej chwili nikogo nie zachwycę

Świadomość tworzenia odpowiedzialność za słowa

Składanie układanki niczym Hip Hopowa mowa

Hardcorowy świat niepozbawiony wad rad, przykazań czy cytatów

Na każdym kroku spotykam cynicznych wariatów

Lirycznych poetów wierszokletów i wierszy

Nie mam pojęcia o ilu się powiększy

Pula rymów twórców i kto na tym zyska

Ja moi kumple a może ten, co właśnie tryska

Energia rymem jak zasrany terrorysta

Podkłada ładunek liryczny pakunek

Upycha rytmicznie cytuje dynamicznie

To wcale łatwe nie jest to wcale łatwe nie jest

Nie ponadczasowość tego gówna przetrwa i zasłynie

Chodź chwała za to wszystko z pewnością nie ominie

Bo gdy będę umierał to me dzieło się narodzi

A gdy mnie pochowają to się zacznie rozchodzić

Śmierć podaje dłoń tym, co tego chcą

Śmierć wyciąga rękę myślisz, że się zlękniesz

Śmierć jest zagadkowa i bywa także nagła

Nie przewidzisz, co się stanie, gdy zobaczysz diabła

Szatana Lucyfera czy jak ta kurwa ma na imię

Nie wypowiesz już nic, gdy śmierć Cię owinie

Wokół swego palca swych kościstych dłoni

Zastanów się, co robisz, gdy powiedzą kurwa po nim

Więc ciągnę dalej to, co plotę głupotę

Nie mogę już przestać, więc teraz wymiotę

Wyrzucę wywalę te złości fale

Nienawiść ha tego niema tu wcale

Chce pozostać sobą pozostać prawdziwy

Mówić całą prawdę i nie istnieć na niby

Czy muszę umrzeć, aby ktoś mnie docenił

Czy muszę stąd odejść abyś zdanie swoje zmienił

Czy muszę zrobić klip, aby wszyscy zobaczyli

Żeby wszyscy polubili i kupować zaczęli

Ten, kto jest w mediach jest znany poważany

A ludzie z undergroundu to zasrane chamy

Bo mówią nieładnie może przesadnie

Nie mówią dzień dobry niecodzienne mają hobby

I mało grają w ogóle się nie wychylają

Spotykają się w swym gronie całą scenę w dupie mają

A takich ludzi niezliczone są ilości

Lecz wszystkich ich olać jest zupełnie prościej

Głośniej już dzisiaj nie można przemawiać

Nie chce was buntować nie chce was namawiać

Sprawa jest prosta nie dojrzała do końca

Epizod będzie później i nie będzie to radosna

Pointa czy wspaniałe zakończenie

Nawet, gdy skurwielą opustoszeją kieszenie

Zawieszenie broni jest chyba niemożliwe

Każdy komuś wrzuca epitety krzywe

Prawdziwe czy nie tego nie dowiesz się

W sposób opisowy dzisiaj zabawie się

Bo lubię balety imprezowy sposób życia

Małe ruchawko jaranie coś do picia

Bez bicia też nieraz się nie obejdzie

Od tego dobrej sławy przecież mi nie przybędzie

W błędzie jesteście, jeśli o nas źle myślicie

Nawet, jeśli teraz naubliżam twej kobicie

Robicie, co chcecie sami dobrze wiecie

Co dobre, co złe, co w porządku a co blee

Każdy chce dobrze niekoniecznie bezpiecznie

Zdobyć coś by się poczuć zajebiście

Jedni przypalają inni ładują

Narkomania alkoholizm tak stare zgredy trują

Plują innym życie marnują

Swoje stracili, więc zatrują Cię po chwili

Mili byli tylko troszeczkę

Nie lubią, gdy rymujesz, gdy się kurwa dobrze czujesz

Kładź na nich chuj, czym ty się przejmujesz

Margines muzyczny, do kogo ta mowa

Moja recytacja to i moje słowa

Co Ci się kurwo w tym nie podoba dynamizm realizm nie odlatuje

Za daleko przecież nie jestem kaleką

Nie narażam życia chodź niejedno przeżyłem

Nie w jedna kawale się w życiu wpierdoliłem

To nadal istnieje i nie mogę się schować

Dopóki jeszcze żyję będę nadal rymował

Nie zależnie od formy nie zależnie od stylu

Będę nadal składał rymy by nie pozostać z tyłu

To już koniec wynurzeń sentymentów fascynacji

Nie liczę na to wcale, że przyznacie mi racje owacje też nie

Bardzo mnie obchodzą

To, co zrymowałem nie jest przecież żadną prozą

W mowie ojczystej coś poukładałem

Jak wspomniałem na początku przecież pustkę w głowie miałem

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Kompletna pustka w mojej pierdolonej głowie

Pusta pustka pustka w mojej głowie

Pusta pustka…

Ха-ха порожнеча ха-ха всі знають, що це очевидно

Тексти пісень завжди мають бути чудовими

Закохатися в рими, закохатися в музику

Я не соромлюся закохатися в жінку

Але до моєї голови порожні думки не доходять

Хаос у лепетині рими не вписується

Я не можу, не можу чи не хочу цього робити

Я точно не знаю, чи хоче він комусь нашкодити

Я нікому не читаю лекцій, я від вас цього не вимагаю

Я не розмовляю з підрозділом і не розмовляю з вами

Мені байдуже на угоди і не на постійні секрети

Я також знаю, що зараз нікого не вразю

Усвідомлення формування відповідальності за слова

Складання головоломки, як мовлення хіп-хопу

Хардкорний світ без недоліків порад, заповідей чи цитат

Я зустрічаю цинічних божевільних на кожному кроці

Ліричні поети рим і віршів

Я поняття не маю, наскільки він стане більшим

Пул віршів творців і кому це виграє

Я, мої друзі, чи, може, той, що виливається

Енергія римується, як проклятий терорист

Ліричний пакет під навантаженням

Наповнює ритмічно, цитує динамічно

Це зовсім не легко, це зовсім не легко

Не безчасність цього лайна виживе і стане знаменитим

Давай, слава за все це точно не упустить

Бо коли я помру, народиться моя робота

А коли мене ховають, то починає розходитися

Смерть тисне руку тим, хто цього хоче

Смерть тягнеться, думаєш, будеш боятися

Смерть загадкова, а також може бути раптовою

Ви не можете передбачити, що станеться, коли побачите диявола

Сатана Люцифер або як звуть повію

Коли смерть огорне тебе, ти більше нічого не скажеш

Навколо пальця його кістляві руки

Подумай про те, що ти робиш, коли йому кажуть чорт

Тому я продовжую те, про що я говорю дурні

Я більше не можу зупинитися, тож мене зараз блює

Я відкину ці хвилі гніву

Ненависті до цього тут зовсім немає

Він хоче залишатися вірним собі

Говорити всю правду і не існувати

Мені треба померти, щоб мене хтось оцінив

Мені треба піти звідси, щоб ти передумав

Чи потрібно робити кліп, щоб усі побачили

Що всім захочеться і почати купувати

Кого знають у ЗМІ, поважають

А підпільники — хрень

Бо говорять погано, може, перестаралися

Вони не кажуть доброго ранку, незвичайні мають хобі

А вони трохи грають і зовсім не висуваються

Вони зустрічають у своїй групі всю сцену в дупу

І таких людей незліченна кількість

Але простіше проігнорувати їх усі

Голосніше сьогодні говорити неможливо

Я не хочу вас бунтувати, я не хочу вас переконувати

Справа проста, не до кінця зріла

Епізод буде пізніше, і він не буде радісним

Точка або чудовий кінець

Навіть тоді, коли кишені лохів порожні

Припинення вогню, ймовірно, неможливе

Кожен комусь ставить епітети на криві

Правда чи ні, не дізнаєшся

Описово, вам сьогодні весело

Тому що я люблю балети, вечірній спосіб життя

Невеликий рух, випиваючи щось

Іноді без ударів не обійтися

Я більше не здобуду слави від цієї доброї слави

Ви помиляєтеся, якщо думаєте про нас погано

Навіть якщо я зараз зраджу вашій жінці

Ти робиш те, що хочеш, ти це добре знаєш

Що правильно, що погано, що добре, а що — бла

Усі хочуть добра, не обов’язково безпечного

Отримайте щось, щоб відчути себе роговим

Одні горять, інші заряджаються

Наркоманія, алкоголізм, так старі згорять

Вони плюють своїм життям на інших

Вони втратили своє, тож через деякий час отруять вас

Вони були лише добрими

Їм не подобається, коли ти римуєш, коли тобі все добре

Поклади їм хуй, що тобі до того

Музичний край, до якого ця промова

Моя декламація – це також мої слова

Якого біса тобі не подобається динамізм, реалізм нікуди не відлітає

Я далеко не каліка

Я не ризикую життям, але прожив багато разів

Я не трахав жодної частини свого життя

Воно все ще існує, і я не можу приховати

Поки я ще живий, я продовжу римувати

Незалежно від форми, незалежно від стилю

Я продовжу римувати, щоб не залишитися позаду

На цьому зародження настроїв захоплення закінчується

Я не розраховую на те, що ви визнаєте мене правильно і овації

Я дуже дбаю

Зрештою, те, що я римував, — це не проза

Я щось зібрав рідною мовою

Як я вже згадував на початку, мій розум був порожнім

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Повна порожнеча в моїй бісаній голові

Порожня порожнеча, порожнеча в моїй голові

Порожня порожнеча...