Putrid Fairytale - Slugdge

Corrupt ignobility adorned in pilfered gold

Conceived in sewage by insipid lords of old

Inbred degenerates languish in squalid halls

Impotent and superfluous, unable to uphold

The basic tennets of the creed

Usurpers vie to supersede

A tired waning hegemony, long bereft of majesty

Self-righteous justiciars desire to purify

A world of lies, that seeks to purge the earth and sky

Licentious seditionists;

gorge as your planet burns

From slime they came, and into slime they shall return

Praise the primordial poison pools that gave us form

To defy his decree, they dare to bite the hand that feeds

The custodians have become the abuser

Ignorant beings with arrogant ideas

They loose a hail of arrows

That scorch the eyes of all who gaze

But it won’t save them from the hell that waits

Mythologised transcendence, a paradise is lost

No deliverance from the dire cost

They’ve chosen the form of the destructor

More of slime than blood

Their planet torn asunder by plutonium

Mercury rising, the surface scorched

They descend like rats into the bowels of earth

Digging like roaches through a mire

Of their own self indulgence

Caught in a web of fate

Too bloodless to escape

No god can save you now

For they have no power here

Within these ashen crypts

Of suffering and despair

The flame ignited in its heart

A chain reaction tearing apart

Reaching the critical mass

The weapon of their futile vengeance

The eye, ablaze with radiance

That sears against your flesh

Dread rumbling in the deep

Signalling the impending death

Blinded by a caustic storm

The slamming of cyclopean doors

Held aloft the orb ignites

Nowhere to run now from the light

Now standing in the presence of a foe conceived by alien gods

Never again to feel the sun, it immolates you

The Lifeage of the universe, a wind that sweeps the world away

You feel the weight of every world bearing down on you

Розбещена неблагородність, прикрашена вкраденим золотом

Задумано в стічних водах давніми лордами

Породні дегенерати томляться в убогих залах

Безсилий і зайвий, не в змозі підтримати

Основні положення віри

Узурпатори змагаються, щоб витіснити

Втомлена гегемонія, що загасає, давно позбавлена ​​величності

Самооправдані судді бажають очистити

Світ брехні, який прагне очистити землю й небо

Розпусні бунтівники;

ущелина, коли горить ваша планета

Із слизу вони прийшли, і в слиз повернуться

Хваліть первісні отруйні басейни, які дали нам форму

Щоб порушити його указ, вони сміють вкусити руку, яка годує

Зловмисниками стали охоронці

Необізнані істоти з зарозумілими ідеями

Вони випускають град стріл

Це палить очі всім, хто дивиться

Але це не врятує їх від пекла, яке чекає

Міфологізована трансценденція, рай втрачений

Не доставлення від жахливих витрат

Вони вибрали форму деструктора

Більше слизу, ніж крові

Їхня планета розірвана на частини плутонієм

Ртуть піднялася, поверхня обгоріла

Вони, як щури, спускаються в надра землі

Копати, як таргани в болоті

З власного поблажливості

Потрапив у павутину долі

Занадто безкровний, щоб утекти

Зараз жоден бог не врятує вас

Бо вони не мають тут влади

У цих попелястих склепах

Страждання та відчаю

Полум’я спалахнуло в його серці

Розривається ланцюгова реакція

Досягнення критичної маси

Зброя їх марної помсти

Око, що палає сяйвом

Це обпікає вашу плоть

Страх шуміти в глибині

Сигнал про наближення смерті

Осліплений їдкою бурею

Рипкання циклопічних дверей

Підняття вгору куля запалюється

Від світла нікуди втекти

Тепер стоїть у присутності ворога, задуманого інопланетними богами

Ніколи більше не відчувати сонця, воно спалює вас

Життя всесвіту, вітер, який зносить світ

Ви відчуваєте, як вага кожного світу лягає на вас