Pendulum - Slow And Steady

I come back to the same place every single year

I reflect on all my past faults condescending as if I’ve progressed

As soon as I think I’ve made it And I’m in the clear

Some stranger Familiar feeling I regress again and again and again

All those pictures on your wall

Of all the fun you had last fall

Were you happy in the spring

While you were doing the same things?

6 am on a cold Tuesday 1993

Every day I wake up and do it over the same routine

If my legs kick just to tread water is it worth the energy?

And if I can’t be A work in progress Then just let me sink

My mother used to draw lines on the wall

To chart my growth, she’d say «you've become so tall»

And I believed her then, she was always right after all

But laying on my bed now I wonder, have I grown at all?

Have we lost sight of the forest

From the safety of the treetops

In time, will we find ourselves?

In time, will we belong?

Я повертаюся в те саме місце кожного року

Я розмірковую про всі свої минулі помилки, поблажливо кажучи, ніби я прогресував

Як тільки я вважаю, що зробив і я в чистому стані

Якесь незнайоме Знайоме почуття Я регресую знову і знову і знову

Усі ці фотографії на твоїй стіні

З усього того, що вам було весело минулої осені

Були ви щасливі весною

Поки ви робили те саме?

6 ранку холодного вівторка 1993 року

Щодня я прокидаюся і роблю це за одним і тим же розпорядком

Якщо мої ноги брикаються лише для того, щоб топтати воду, чи це варто цеї енергії?

І якщо я не можу бути Робочим прогресом, тоді просто дайте мені тонути

Моя мати малювала лінії на стіні

Щоб оцінити мій зріст, вона казала «ти став таким високим»

І я повірив їй тоді, адже вона завжди була права

Але лежачи зараз на своєму ліжку, я задаюся питанням, чи я взагалі виріс?

Ми втратили ліс з поля зору

Від безпеки крони дерев

З часом ми знайдемо себе?

З часом ми будемо належати?