Выход - Словетский

Меzzа, Словетский два обреза…

Со всей силой меня ветром по волнам носило,

На дно тянуло, но я всплыл и всплыл красиво.

Теперь во весь рост я здесь

С бродягами благочестивыми.

Сплавиться в десницы и с верой,

что простит он мне.

В тесных семьях кто в курсе

За яровые и озимые.

Комбайнеры и аграрии родимые,

Поломаем пополам с целью,

Чтоб наши семьи свежий хлеб

Всю зиму ели.

Они спят и видят как мы висим на елях,

А мы стелим, цель не зелень.

О непоколебимых душах в здоровом теле,

Константин Великий и Великомученик Артемий.

Замутили серьёзный движ с бродягами в артели,

Сколько дыр на теле?

А сколько пало из-за денег?

То ли ещё будет…

Они хотят в брата из орудий,

Они заглядывают в рот Иуде,

Но они всего лишь люди

И верят только когда речь идет о чуде.

А мы че чисто так пацанчики по сути

Просто по кайфу нам шуршать

При максимальной амплитуде.

Тут ещё со времен Сократа

По сугробам был путь накатан.

Так что выход к островам там

Может закончиться закатом.

Вообще достал эту дуру зря ты,

Теперь о тебе у меня будет мнение предвзятое.

Р-р-р-р-ррра!!!

Угадай кто вернулся опять?

Мой дядя вышел из тюрьмы ровно год назад.

И спустя неделю отъехал вот такой расклад.

Десять лет на гребанной зоне в Сибири

Не отбили желания поставиться героином.

Я здоров, свеж, светел, на своём месте.

Подруга делает … в мерседесе.

Я отсидел полгода в офисе

Купил тридцать кроссовок,

Трахнул коллегу и бросил всё.

Пустился во все тяжкие,

Вернулся в реп, че!

Я записал за месяц альбом «Звезда трущоб»

Прошло двенадцать недель и снова новый диск,

Завистники молятся:"Мы просим тебя остановись!".

Мой дядя научил меня водить машину,

Теперь мы пишем письма на зону

Его младшему сыну, че!

Кто-то хочет из вас че-то сказать,

Я досчитаю до ста и открою глаза!

Раз

Два

Три

Четыре

Пять

Шесть

Семь

Восемь

Девять

Десять

Одиннадцать

Двенадцать

Тринадцать… тринадцать…тринадцать…сто!!!

Меzzа, Словецький два обрізи…

З|із| всією силою мене вітром по|хвилях носило,

На дно тягнуло, але я сплив і сплив гарно.

Тепер весь зростання я тут

З бродягами благочестивими.

Сплавитися в десниці і з вірою,

що вибачить він мені.

У тісних сім'ях хто в курсі

За ярі та озимі.

Комбайнери та аграрії рідні,

Поломаємо навпіл з метою,

Щоб наші сім'ї свіжий хліб

Всю зиму їли.

Вони сплять і бачать як ми висимо на елях,

А ми стелимо, ціль не зелень.

Про непохитні душі в здоровому тілі,

Костянтин Великий та Великомученик Артемій.

Зробили серйозний рух з бродягами в артілі,

Скільки дірок на тілі?

А скільки впало через гроші?

Чи то ще буде…

Вони хочуть в брата з гармат,

Вони заглядають у рот Іуді,

Але вони лише люди

І вірять тільки коли йдеться про чудо.

А ми че чисто так пацанчики по¦суті

Просто по кайфу нам шарудити

При максимальній амплітуді.

Тут ще з часів Сократа

По кучугурах був шлях накатаний.

Отже вихід до острів там

Може закінчитися заходом сонця.

Взагалі дістав цю дурницю дарма,

Тепер про тебе у мене буде думка упереджена.

Р-р-р-р-ррра!

Вгадай, хто повернувся знову?

Мій дядько вийшов із тюрми рівно рік тому.

І через тиждень від'їхав ось такий розклад.

Десять років на гребанній зоні в Сибіру

Не відбили бажання поставитися героїном.

Я здоровий, свіжий, світлий, на своєму місці.

Подруга робить... у мерседесі.

Я відсидів півроку в офісі

Купив тридцять кросівок,

Трахнув колегу і кинув усе.

Пустився у всі тяжкі,

Повернувся в реп, че!

Я записав за місяць альбом «Зірка нетрів»

Минуло дванадцять тижнів і знову новий диск,

Заздрісники моляться: "Ми просимо тебе зупинись!"

Мій дядько навчив мене водити машину,

Тепер ми пишемо листи на зону

Його молодшому синові, че!

Хтось хоче з вас щось сказати,

Я дорахую до ста і розплющу очі!

Раз

Два

Три

Чотири

П'ять

Шість

Сім

Вісім

Дев'ять

Десять

Одинадцять

Дванадцять

Тринадцять ... тринадцять ... тринадцять ... сто!