Birds in the Cage - SLO

Stranger than madness, the exile of night

The slow steady turning of that lonely flight

I gotta get up face the morning, sweet daylight again

Surrender to knowing, we’re fated to pretend

Could it be, could it be, could it be

That we are always somewhat close to breaking?

Could it be, could it be, could it be

That we’re the birds in the cage just masquerading?

Oh, no body knows the way that I’ve been hurting

Could it be, could it be, could it be

That we are sitting up against at the same walls?

And that is crazy, no no

A stranger to sadness, the air as it rests

Slow rise and falling on my beating chest

If everything else turns to nothing, then who’s gonna know?

The way I adored you, as I let you go

As I let you go

Could it be, could it be, could it be

That we are always somewhat close to breaking?

Could it be, could it be, could it be

That we’re the birds in the cage just masquerading?

Oh, no body knows the way that I’ve been hurting

Could it be, could it be, could it be

That we are sitting up against at the same old?

And that is crazy, no no

Дивніший за божевілля, вигнання ночі

Повільний плавний поворот цього самотнього польоту

Мені знову потрібно вставати обличчям до ранку, солодкого дня

Віддайся знанню, нам судилося прикидатися

Чи може це бути, може бути, може бути

Що ми завжди дещо близькі до зламу?

Чи може це бути, може бути, може бути

Що ми птахи в клітці, які просто маскуються?

О, ніхто не знає, як мені було боляче

Чи може це бути, може бути, може бути

Що ми сидимо в одних стінах?

І це божевілля, ні

Чужий для смутку, повітря, яке відпочиває

Повільний підйом і падіння на моїх грудях

Якщо все інше обернеться ніщо, то хто про це дізнається?

Як я вас обожнював, коли відпускав вас

Як я відпускаю вас

Чи може це бути, може бути, може бути

Що ми завжди дещо близькі до зламу?

Чи може це бути, може бути, може бути

Що ми птахи в клітці, які просто маскуються?

О, ніхто не знає, як мені було боляче

Чи може це бути, може бути, може бути

Що ми протиставляємось тому самому старому?

І це божевілля, ні