Trance Dance (A Dreamtime Walkabout) - Skyclad

Where the past meets the present we walk hand in hand,

Barefoot and naked--but kings of our land,

The souls of my forefathers course through my veins as I watch the

sun sink 'neath these ancestral plains.

Outcast in the outback--forgotten by time,

Lie the fragile remains of a world that was mine.

What money could not buy--the strong chose to steal,

To them power and riches were all that was real.

Then sold into slavery (iron-ore digger),

I am your 'abbo'--your lacky--your 'nigger.'

Awaken the neo-neanderthal man that sleeps within all of us touched by his

hand,

He’s the last grain of hope left unspoilt by our games--so tread

soft in his footsteps and whisper his name.

A DREAMTIME WALKABOUT--is all that remains of the past,

A DREAMTIME WALKABOUT--the 'missing link’holds the chain fast.

Watch us skip the dark fantastic--silhouettes against the sky,

Bodies bathed in starlit twilight--high above our spirits fly.

Every picture tells a tale of hidden wisdom they have found,

Man is just a part of nature--not the other way around.

This 'savage'nobility rule without thrones,

And by birthright inherit things we’ll never own.

Though progress encroaches--the last of their kind still reach

from their bodies with prehensile minds.

We sons of the wilderness--unchained and free,

Cast our spirits to fly with the birds through the trees.

(See a bloodline that extends from Genesis to fiery end).

Over bushland and billabong astral forms soar--

'Til the therms of our passion can bear us no more.

(Its shadow cast upon the land still undefiled by human hand).

Unaware what you search for is already mine.

Awaken the neo-neanderthal man that sleeps within all of us touched

by his hand,

He’s the last grain of hope left unspoilt by our games--so tread

soft in his footsteps and whisper his name.

A DREAMTIME WALKABOUT--is all that remains of the past,

A DREAMTIME WALKABOUT--the 'missing link’holds the chain fast.

As you cower in concrete boxes--sheltered from the light of day,

Pause a moment (stop and wonder)--who's most savage you or they?

Every picture tells a tale of hidden wisdom they have found,

Man is just a part of nature--not the other way around.

Там, де минуле зустрічається з сьогоденням, ми йдемо рука об руку,

Босі й голі, але королі нашої землі,

Душі моїх предків течуть у моїх жилах, коли я спостерігаю за цим

сонце тоне під цими прабатьківськими рівнинами.

Ізгой у глибинці, забутий часом,

Лежать тендітні залишки світу, який був моїм.

Те, що не можна було купити за гроші - сильні вирішили вкрасти,

Для них влада і багатство були всім реальним.

Потім продали в рабство (копач залізної руди),

Я твій "аббо" - твій брак - твій "негр".

Пробудіть неонеандертальця, який спить у кожному з нас, доторкнувшись його

рука,

Він останнє зерно надії, яке не зіпсовано нашими іграми, тому ступайте

м’яко йти за його слідами й шепотіти його ім’я.

Прогулянка в часі мрії – це все, що залишилося від минулого,

ПРОГУЛКА ЧАСУ МРІЇ – «відсутня ланка» швидко утримує ланцюг.

Подивіться, як ми пропускаємо темну фантастику – силуети на тлі неба,

Тіла, купані в зоряних сутінках, літають високо над нашим духом.

Кожна картина розповідає про приховану мудрість, яку вони знайшли,

Людина    просто частина природи, а не навпаки.

Це «дике» панування без престолів,

І за правом народження успадковувати речі, якими ми ніколи не володітимемо.

Хоча прогрес зазіхає – останні в своєму роді все ще досягають

з їхніх тіл з чіпким розумом.

Ми сини пустелі – розкуті й вільні,

Настроїмося політати разом із птахами серед дерев.

(Див. родовід, що тягнеться від Буття до вогненного кінця).

Над кущами та білим бонгом ширяють астральні форми...

«Поки жар нашої пристрасті більше не винесе нас.

(Його тінь кинула на землю, все ще незаплямовану людською рукою).

Не знаю, що ви шукаєте, уже моє.

Пробудіть неонеандертальця, який спить у кожному з нас, доторкнувшись

його рукою,

Він останнє зерно надії, яке не зіпсовано нашими іграми, тому ступайте

м’яко йти за його слідами й шепотіти його ім’я.

Прогулянка в часі мрії – це все, що залишилося від минулого,

ПРОГУЛКА ЧАСУ МРІЇ – «відсутня ланка» швидко утримує ланцюг.

Коли ти ховаєшся в бетонних ящиках, захищених від денного світла,

Зробіть паузу на мить (зупиніться і подумайте) – хто ви чи вони найлютіший?

Кожна картина розповідає про приховану мудрість, яку вони знайшли,

Людина    просто частина природи, а не навпаки.