Deja-Vu Ain't What It Used To Be - Skyclad

Have you heard the one 'bout when a most unlucky fella,

Went visiting a fair-ground for to see a fortune-teller?

She said;

«Of all the palms I’ve read — yours is by far the worst.

I’m duty-bound to tell you,

you’ve been well-and-truly cursed.»

Ill-fated was my selfless quest.

Blind-faith a grave mistake.

I’d strived to do my very best,

to serve a dream quite fake.

Just one more hapless sacrifice,

spilt tears in full-flood.

Ingenuous I’ve paid their price.

Not all vampires suck blood!

Gazed into a crystal-ball and watched its surface crack.

When I cut the Tarot deck;

Death lay there grinning back.

I’ve been here many times before;

again the joke’s on me.

I know the score, but Deja-Vu ain’t what it used to be.

With garnered gold in wide domain,

Nor heeds the splashing of the rain,

The crashing down of forest trees.

The travail of the hungry years,

A father grey with grief and tears,

A mother weeping all alone.

To tread an unshared path alone,

was my lot from the start.

So seldom fleeting solace known,

by this rent, careworn heart.

Watch the stand-up tragedy;

famous for fifteen minutes.

I glimpsed my future and decree,

saw dearth of purpose in it.

Gazed into a crystal-ball and watched its surface crack.

When I cut the Tarot deck;

Death lay there grinning back.

I’ve been here many times before;

again the joke’s on me.

I know the score, but Deja-Vu ain’t what it used to be.

The weary road of toil and strife,

Yet from the sorrows of his life

Builds ladders to be nearer God.

Ви чули той бій, коли найнещасливіший хлопець,

Ходили відвідати ярмарок побачити ворожку?

Вона сказала;

«З усіх долонь, які я читав — твоя найгірша.

Я зобов’язаний сказати вам,

вас цілковито прокляли».

Злощадною була моя безкорисливість.

Сліпа віра — серйозна помилка.

Я намагався зробити все можливе,

щоб служити мрію цілком фальшивою.

Ще одна нещасна жертва,

пролила сльози у повній повені.

Відвертий, я заплатив їхню ціну.

Не всі вампіри псуть кров!

Дивився на кришталеву кулю й спостерігав, як її поверхня тріскається.

Коли я розрізаю колоду Таро;

Смерть лежала, усміхаючись у відповідь.

Я був тут багато разів раніше;

знову жарт наді мною.

Я знаю рахунок, але "Дежа-Вю" вже не те, що було раніше.

Зібравши золото у широкому домені,

Не звертає уваги на бризки дощу,

Падіння лісових дерев.

Муки голодних років,

Батько сивий від горя і сліз,

Мати, яка плаче сама.

Щоб самостійно пройти нерозділений шлях,

була моя доля з самого початку.

Так рідко відома швидкоплинна розрада,

цією орендою, зношеним серцем.

Подивіться трагедію стендап;

знаменитий п'ятнадцять хвилин.

Я бачив своє майбутнє й указ,

бачив у ньому брак мети.

Дивився на кришталеву кулю й спостерігав, як її поверхня тріскається.

Коли я розрізаю колоду Таро;

Смерть лежала, усміхаючись у відповідь.

Я був тут багато разів раніше;

знову жарт наді мною.

Я знаю рахунок, але "Дежа-Вю" вже не те, що було раніше.

Втомлена дорога праці та сварки,

І все-таки від горя його життя

Будує драбини, щоб бути ближче до Бога.