Bury Me - Skyclad

You came, you saw, you conquered as a woman of your word

So to say farewell like Judas is a thing I find absurd

You shook my world, you sucked me in then spat me out in bubbles

The effects of your affections stay the cause of all my troubles

The only thing you never did

Was to have the decency

To kiss this corpse and nail the lid

Come on, come on and bury me!

I placed you on the pedestal, you tossed me in the gutter

It seems your lies were like those thighs, spread easier than butter

I’m first to go, so last to know how fickle is your passion

Now my bones hang in your closet though my face is out of fashion

As vultures circle round my head

Far as the eye can see

I walk this world, the living dead

High time, high time to bury me!

(Bury me, bury me, come on and bury me…)

You laid me to death, now lay me to rest

A sticky-sweet nothing to get off your chest

It’s all pillow-talk at the end of the day

The cat’s got your tongue with so much left to say

I’m not the only knave you’ve fooled behind the mask you wore

My beguiling, smiling virgin hides the cunning of a whore

Cause your ego needs an offering, 'tis I the coffin fits

So I martyred like St. Edmund with your name upon my lips

«Oh do it hurt?»

— «Oh does it not!»

I died with each degree

Just one small detail overlooked

The need to, the need to bury me!

I am the shade of something

You remembered to forget

Stood like Banquo by your bedside

You just haven’t seen me yet

Every notch upon the headboard

Each twist in your string of lovers

Is a tear shed on your pillow

Fate serves you as you serve others !

You swore to always stay my friend

Why, even this can’t be

Kept your back turned until the end

Whilst I begged, whilst I begged: «Bury me!»

Ви прийшли, ви побачили, ви підкорили, як жінка свого слова

Тож прощатися, як Юда — це справа, яку я вважаю абсурдною

Ти потряс мій світ, ти втягнув  мене а потім виплюнув у бульбашки

Наслідки твоєї прихильності залишаються причиною всіх моїх неприємностей

Єдине, чого ти ніколи не робив

Треба було мати порядність

Щоб поцілувати цей труп і прибити кришку

Давай, давай і поховай мене!

Я поставив тебе на п’єдестал, ти кинув мену у канаву

Здається, ваша брехня була схожа на ті стегенця, намазані легше, ніж масло

Я перший іду, тому останній знаю, наскільки мінлива ваша пристрасть

Тепер мої кістки висять у вашій шафі, хоча моє обличчя не в моді

Як грифи кружляють навколо моєї голови

Наскільки сягає око

Я ходжу цим світом, живі мерці

Пора, пора поховати мене!

(Поховай мене, поховай мене, давай і поховай мене…)

Ти заклав мене на смерть, а тепер заспокой мене

Липко-солодке, нічого, щоб відірватися від ваших грудей

Наприкінці дня це все розмови про подушки

У кота є твій язик, що залишилося багато сказати

Я не єдиний негідник, якого ви обдурили за маскою, яку носили

Моя чарівна, усміхнена незаймана діва приховує підступність повії

Оскільки твоє его потребує пропозиції, це я підходив у труну

Тож я мученицькував, як святий Едмунд із твоїм іменем на устах

«О, це боляче?»

— «О, чи ні!»

Я помирав із кожним ступенем

Лише одна маленька деталь не помічена

Потреба, потреба поховати мене!

Я є тінь чогось

Ви згадали забути

Стояв, як Банко біля твого ліжка

Ви мене ще не бачили

Кожна виїмка на узголів'ї ліжка

Кожен поворот у вашому рядку закоханих

Це сльоза на подушку

Доля служить вам, як ви служите іншим!

Ти поклявся завжди залишатися моїм другом

Чому, навіть цього не може бути

Тримався спиною до кінця

Поки я благав, поки благав: «Поховайте мене!»