За солнцем - Сколот

Боги смерть носили в решете,

Да просыпали часто.

Люди хлеб месили в темноте

Да называли счастьем.

Горю всё равно куда идти —

Кидало жребий-кости,

Выпадали сразу все пути —

Встречайте, люди, гостя!

Припев:

В колодцы

От Солнца

С лучами падали птицы,

Колёсам — не жалко.

Звери шли за Солнцем по пятам,

Чтоб не видать рассвета,

А Весна палила по следам

Огнём другого цвета.

А Весна звала людей на бой,

Коль горе где-то рядом,

И сулилась каждому с собой —

Мол, я твоя награда!

Припев:

Но Весны хватило не на всех,

А все желали долю.

Зверям надоел истёртый мех —

Они хотели волю.

Перестали Солнце провожать

И затерялись в людях,

Горюшко заставили бежать,

Несли себя на блюде!

Припев:

А Весны ресницы меж кустов

Развеял ветер талый.

Боги посмотрели в решето —

А там осталось мало!

Снова люди сделали не так,

А звери — снова с краю.

Я один зачем-то, как дурак…

За Солнцем ковыляю…

Припев:

Боги смерть носили в решете,

Так просипали часто.

Люди хліб місили у темряві

Так називали щастям.

Горю все одно куди йти —

Кидало жереб-кості,

Випадали відразу всі шляхи—

Зустрічайте, люди, гостя!

Приспів:

У колодязі

Від сонця

З променями падали птахи,

Коліс—не шкода.

Звірі йшли за Сонцем по п'ятах,

Щоб не бачити світанку,

А Весна палила за слідами

Вогнем іншого кольору.

А Весна кликала людей на бій,

Якщо горе десь поруч,

І обіцялася кожному із собою —

Мовляв, я твоя нагорода!

Приспів:

Але Весни вистачило не на всіх,

А всі бажали частку.

Звірам набридло істерте хутро

Вони хотіли волю.

Перестали Сонце проводжати

І загубилися в людях,

Горюшко змусили бігти,

Несли себе на блюді!

Приспів:

А Весни вії між кущами

Розвіяв вітер талий.

Боги подивилися в решето —

А там залишилося мало!

Знову люди зробили не так,

А звіри — знову з краю.

Я один навіщось, як дурень…

За Сонцем шкутильгаю...

Приспів: