Wiseman - Skamp

Once wiseman said

Love must come from both sides

Well can you understand?

Now that you’ve gone away

I never thought i’d see that day

Well my soul just ain’t the same

I never thought i’d feel this way

I never thought i’d be left to ache

I never thought i’d be in this state

I never thought i’d hurt so bad

Be so mad — feel so sad

That i could lose what i had

I never thought i’d ever be told, I’d feel so old

I never thought you’d stomp on my soul

I never thought I’d be so naive

I never thought that you could deceive

Nothing is constant except change

Waters move and rerrange

Moving through them i can say

What belongs will return one day

Once upon a time you said

You’d protect me from harm

Well look at what you done

You left the eagle flying far to high

You gave up trying

When you said goodbye

Įsimylėjęs, pamėlęs, galvą į šaltą vandenį panėręs

Meilės sulčių prisisėmęs, į atostogas išėjęs, ką čia dar pridurt?

Per daug vyno prisigėręs, skambinu jai — dovanoju geles

Ir vos tik atsikeles, ieškau jos

Kur ji yra, ką ji daro ir su kuo, kaip akmuo mane slegia nežinia

Nes ir ten, nes ir čia jos nėra, nejučia, laimė virsta kančia

Nes laimė kaip akimirka yra labai trumpa

Išsivaduot, pabėgt nuo kančiu, nuo kvailu minčių

Aš tave per daug myliu, bet daugiau negaliu

Todėl dabar išeinu, durimis trenkiu su džiaugsmu

Niekas man neskambina, manim nesidomi niekas

Po velnių, nenoriu, kad manęs kažkas gailėtųs

Nėra, nerandu, nebus man vietos

Pas tave jau atsirado kitas…

Ramybė mane ras, kai ateis rytas…

Одного разу мудрець сказав

Любов має йти з обох сторін

Ну ти можеш зрозуміти?

Тепер, коли ви пішли

Я ніколи не думав, що побачу той день

Ну моя душа просто не та

Я ніколи не думав, що почуватимусь так

Я ніколи не думав, що залишусь боліти

Я ніколи не думав, що буду в такому стані

Я ніколи не думав, що мені так боляче

Будь таким розлюченим – почувайся таким сумним

Що я можу втратити те, що маю

Я ніколи не думав, що мені коли-небудь скажуть, я почуваюся таким старим

Я ніколи не думав, що ти розтопчеш мою душу

Я ніколи не думав, що буду таким наївним

Я ніколи не думав, що ти можеш обманювати

Ніщо не є постійним, крім змін

Води рухаються і перебудовуються

Проходячи через них, я можу сказати

Те, що належить, колись повернеться

Одного разу ти сказав

Ти захистиш мене від зла

Подивіться, що ви зробили

Ви залишили орла летіти далеко-високо

Ви відмовилися від спроб

Коли ти прощався

Įsimylėjęs, pamėlęs, galvą į šaltą vandenį panėręs

Meilės sulčių prisisėmęs, į atostogas išėjęs, ką čia dar pridurt?

Per daug vyno prisigėręs, skambinu jai — dovanoju geles

Ir vos tik atsikeles, ieškau jos

Kur ji yra, ką ji daro ir su kuo, kaip akmuo mane slegia nežinia

Nes ir ten, nes ir čia jos nėra, nejučia, laimė virsta kančia

Nes laimė kaip akimirka yra labai trumpa

Išsivaduot, pabėgt nuo kančiu, nuo kvailu minčių

Aš tave per daug myliu, bet daugiau negaliu

Todėl dabar išeinu, durimis trenkiu su džiaugsmu

Ніекас ман нескамбіна, манім несідомі ніекас

Po velnių, nenoriu, kad manęs kažkas gailėtųs

Nėra, nerandu, nebus man vietos

Pas tave jau atsirado kitas…

Ramybė mane ras, kai ateis rytas…