Childhood Books -

Our childhood was ruled

By the books on our shelves,

With the knights of the past

Sacrificing themselves

For the pride and the honor.

So the battles of old

Were making us stronger,

Were making us bold,

You remember, My Friend,

You remember?

Doctors patched our scratches,

Mothers patched our coats,

But we kept on our matches

And fights till it hurt,

We were knights in white armor,

We were aces of skies,

Books like nothing thereafter

Could get us to fly.

So we climbed up the hill,

Often scared and cold,

And we never admitted

Inner terror untold,

And the foes were defeated,

And the pledges were said,

And we lived on the pages

Of the novels we read.

You remember, my friend,

How we used to defend

The ideals of ours

The childhood has lent?

How we used to be sure

There is black and there’s white,

That there is a simple cure

For every possible plight.

You remember, My Friend,

You remember?

You remember denying

Compromises of soul?

You remember first lying?

It was seemingly small…

But it led to forgetting,

Pledges were taken back,

So you slowly, but surely,

Started losing the track.

All the games that we played,

And the heroes we prayed,

All the poor defended,

And the beauties we saved,

All new planets discovered,

And ordeals disdained,

All the majesty cherished —

Thrown out all the same.

You remember the girl

Living right down the street?

You remember cold ice

In your chest when you’d meet?

You remember first asking

Her out for a date,

Being scared and hoping

That she would consent?

That good old Volkswagen

Which dad let you drive,

The ice-cream, the parking,

Your kisses, your life?

Our hearts were still loving

But love was doomed from the start

Our minds were rejecting

This romantical part

We trashed our feelings

To serve common sense,

We moved to big cities

And the race would commence.

But we’d vaguely remember

And always would miss

That «bug» with bumped fender

And the joys of first kiss.

Where’s that girl from next door,

Whom you kissed in that car?

Did she marry for money

Sacrificing her heart?

Do you think she remembers?

Or you think she forgot,

How to love with no reason,

With no doubt or back thought?

Oh, My Friend, do you think

She remembers?

Do you think she remembers

Simple pleasures of life?

Do you think she is dead inside?

Or you think she’s alive?

Anyway, doesn’t matter,

Days of past won’t return,

Friends of childhood are scattered,

Dreams of young days are gone.

But, Friend, you can make a try

Resurrecting the flame

Though it won’t be as high

And it won’t be the same,

You will feel so much better

You will feel young again.

So don’t let your heart settle

Turn the wheels, light the flame

Нашим дитинством керували

Книги на наших полицях,

З лицарями минулого

Жертвуючи собою

За честь і гордість.

Отже битви давніх часів

Робили нас сильнішими,

Робили нас сміливими,

Ти пам’ятаєш, мій друже,

Ти пам'ятаєш?

Лікарі залатали нам подряпини,

Матері латали нам кожухи,

Але ми продовжували наші матчі

І бореться до болю,

Ми були лицарями в білих обладунках,

Ми були небесними тузами,

Книги після цього нічого не схожі

Може змусити нас літати.

Тож ми піднялися на пагорб,

Часто наляканий і холодний,

І ми ніколи не визнавали

Внутрішній жах невимовний,

І вороги були переможені,

І обіцянки були сказані,

А ми жили на сторінках

З романів, які ми читаємо.

Пам'ятаєш, друже мій,

Як ми захищали

Наші ідеали

Дитинство позичило?

Як ми були впевнені

Є чорне і є біле,

Що є прості ліки

За всі можливі труднощі.

Ти пам’ятаєш, мій друже,

Ти пам'ятаєш?

Ви пам'ятаєте заперечення

Компроміси душі?

Пам'ятаєш першу брехню?

Він був невеликий…

Але це призвело до забуття,

Застави повернули,

Тож ви повільно, але впевнено,

Почав губити слід.

Усі ігри, в які ми грали,

І героїв, про яких ми молилися,

Всі бідні боронили,

І красунь, яких ми врятували,

Відкриті всі нові планети,

І випробування зневажили,

Вся велич заповітна —

Викинули все одно.

Ви пам'ятаєте дівчину

Жити прямо на вулиці?

Ти пам'ятаєш холодний лід

У вашій скрині, коли ви зустрінетеся?

Ви пам’ятаєте, як спочатку запитали

Вона пішла на побачення,

Бути наляканим і сподіватися

Щоб вона погодилася?

Той старий добрий Volkswagen

Який тато дозволив тобі водити,

Морозиво, парковка,

Твої поцілунки, твоє життя?

Наші серця все ще любили

Але кохання було приречене з самого початку

Наш розум відкидав

Ця романтична частина

Ми знищили свої почуття

Щоб служити здоровому глузду,

Ми переїхали у великі міста

І гонка почнеться.

Але ми смутно пам’ятаємо

І завжди сумував би

Той «жучок» із підбитим крилом

І радість першого поцілунку.

Де дівчина з сусіда,

Кого ти цілував у тій машині?

Чи вийшла заміж заради грошей

Пожертвувати своїм серцем?

Як ви думаєте, вона пам’ятає?

Або ви думаєте, що вона забула,

Як любити без причини,

Без сумнівів чи задних думок?

О, мій друже, як ти думаєш

Вона пам'ятає?

Як ви думаєте, вона пам’ятає

Прості радості життя?

Як ви думаєте, вона мертва всередині?

Або ви думаєте, що вона жива?

У будь-якому випадку, неважливо,

Дні минулі не повернуться,

Друзі дитинства розбіглися,

Мрії молодості минули.

Але, друже, ти можеш спробувати

Воскресіння полум'я

Хоча він буде не таким високим

І це вже не буде,

Ви відчуєте себе набагато краще

Ви знову відчуєте себе молодими.

Тож не дозволяйте своєму серцю заспокоюватися

Покрутіть колеса, запаліть вогонь