Hoa Mắc Cỡ - SINO

Ver 1

Em trở về nơi xưa cơn mưa đầu mùa đã tạnh

Vùng quê yên bình năm ấy…giờ thì đã ko còn anh

Có cơn gió thổi qua… thêm cho đời e chúc lạnh

Vì nơi đây xơ xát…chỉ còn lại mái nhà tranh

Nếu như ko rời quê.giờ mình đã là 1 đôi

Nếu như em ở lại.mái tranh mình bình yên rồi

Hoa tím ơi buồn ai… hoa tím trôi về cuối trời

Củng vì sài gòn hoa lệ…em đi ko nói nửa lời

Năm tháng đó anh buồn.thường ra ngồi ở bên sông

Sau ko chờ ko đợi bỏ anh đi lấy ck

Khoát lên mình áo gấm.trên tay cầm bó bông

Chiều mưa trời tháng 7… ai thấu cho nổi lòng

Ngày em đi nơi này trời bão giông

Nước cuốn con thuyền hoa đưa em, về nơi bên hồng

Anh nghỉ đời em hạnh phúc…nên đã ko còn ngóng trông

Bỏ lại lục bình hoa tím…anh…bỏ quê rời bến sông

Hook

Dòng đời ơi thuyền đưa em trở về lại bến xưa

Nhưng chàng nông dân đó…ko còn ở vùng quê nửa

Ko còn ngồi cùng em… nhớm …bên bếp than đỏ lửa

Chàng trai quê…nặng tình…đã bỏ đi 1 chiều mưa

Dòng đời ơi thuyền đưa em trở về lại bến xưa

Nhưng chàng nông dân đó…ko còn ở vùng quê nửa

Ko còn ngồi cùng em… nhớm …bên bếp than đỏ lửa

Chàng trai quê…nặng tình…đã bỏ đi 1 chiều mưa

Ver 2

Đôi mắt buồn ngẩn lệ.thương rau đắng mọc sau hè

Còn đâu đêm trăng sáng…anh ngồi hát em nghe

Bài ca vọng cổ buồn…tiếng thạch sùng kêu.não ruột

Tiềng hò ai ngân lên …khiến cõi lòng em đau buốt

Hạnh phúc mơ.

đời em bị tan vỡ

Ko tìm dc mảnh đất hứa nơi sg nặng nợ

Giấc mộng đẹp của em khép lại như hoa mắc cở

Cuộc sống mà em luôn hằng mong… giờ ko còn như trong mơ

Bơ vơ mái tranh nghèo…có tiếng mẹ ru ầu ơi

Anh thương thời con gái.khóc cho 1 cuộc tình lở

Anh buồn cho đời mình… có căn trồi lá đơn sơ

Em ko dám… đánh đổi với anh… vì chử nghèo …nên em sợ

Giờ thì duyên mình lở.anh củng ko còn nơi đây

Em về trong nước mắt…im lặng giử trời gió mây

Lòng lặng nhìn đau xót…thương cho bờ sông nhánh cây

Ở vùng quê yên bình năm ấy…em về cùng nổi đau này

Hook

Dòng đời ơi thuyền đưa em trở về lại bến xưa

Nhưng chàng nông dân đó…ko còn ở vùng quê nửa

Ko còn ngồi cùng em… nhớm …bên bếp than đỏ lửa

Chàng trai quê…nặng tình…đã bỏ đi 1 chiều mưa

Dòng đời ơi thuyền đưa em trở về lại bến xưa

Nhưng chàng nông dân đó…ko còn ở vùng quê nửa

Ko còn ngồi cùng em… nhớm …bên bếp than đỏ lửa

Chàng trai quê…nặng tình…đã bỏ đi 1 chiều mưa

Версія 1

Я повертаюся туди, де припинився перший у сезоні дощ

У тихій сільській місцевості того року… тепер вас більше немає

Дме вітер… більше для вашого життя удачі

Тому що це місце обшарпане... залишився тільки солом'яний дах

Якби я не залишив рідне місто, я б зараз був парою

Якщо я залишуся, мій солом’яний дах буде спокійний

Фіолетові квіти сумні... фіолетові квіти летять на край неба

Ще й через чудовий Сайгон... Я пішов, не сказавши ні слова

У ті роки він сумував, часто ходив сидіти біля річки

Тоді не чекайте, не чекайте, дозвольте мені піти отримати ck

Одягни парчову сорочку, В руці тримає пучок вати

Дощовий липневий день… хто не може зрозуміти

Того дня, коли я приїхав сюди, було штормово

Вода змела квітковий човен, щоб віднести мене на рожеву сторону

Ти залишив моє життя щасливим… тому я перестав цього чекати

Залишивши лілові квіти гіацинти…він…покинув своє рідне місто та залишив берег річки

Гачок

Лінія життя, човен повертає мене до старої пристані

Але того фермера… вже немає в селі

Більше не сидіти зі мною… мхм… біля палаючої вугільної печі

Хлопець із сільської місцевості…він був закоханий… поїхав дощового дня

Лінія життя, човен повертає мене до старої пристані

Але того фермера… вже немає в селі

Більше не сидіти зі мною… мхм… біля палаючої вугільної печі

Хлопець із сільської місцевості…він був закоханий… поїхав дощового дня

Версія 2

Сумні очі наповнені слізьми люблять гіркі овочі, які виростають після літа

Де місячна ніч...сиджу і співаю, слухай

Стара пісня сумна...гук крику гекона

Гімни лунають… у мене болить серце

Щасливий сон.

Моє життя зламано

Неможливо знайти землю обітовану, де sg має великі борги

Твоя прекрасна мрія закривається, як квітка сорому

Життя, якого я завжди хотів... більше не таке, як моя мрія

Безпорадна, бідна солом’яна стріха… мамин голос мене заколисує

Люблю своє дівоцтво. Плачу за коханням

Мені сумно за життя... мати простий листок

Я не смію... торгувати з тобою... тому що я бідний... тому я боюся

Тепер моя доля пішла, мене вже немає

Я повернувся в сльозах… мовчав серед вітру та хмар

Серце мовчки дивиться на біль… жаль гілок річкового берега

Того року в тихій місцевості... Я повернувся з цим болем

Гачок

Лінія життя, човен повертає мене до старої пристані

Але того фермера… вже немає в селі

Більше не сидіти зі мною… мхм… біля палаючої вугільної печі

Хлопець із сільської місцевості…він був закоханий… поїхав дощового дня

Лінія життя, човен повертає мене до старої пристані

Але того фермера… вже немає в селі

Більше не сидіти зі мною… мхм… біля палаючої вугільної печі

Хлопець із сільської місцевості…він був закоханий… поїхав дощового дня