Sans compter - Sinik

Elle m’a appris ce qu'était l’amour

Le respect, la politesse et le partage

A fait de moi au fil des jours

Un militaire solitaire depuis le cartable

Et si demain la roue né-tour

Je dirai que loin d’elle le manque est palpable

Elle me protège aux pieds des tours

Est devenue ce que j’appelle mon gilet par balles

Accidenté de la vie, je l'écoutais sans rien dire

Ses convictions m’ont jamais déçu

Elle m’a appris à devenir ce que je suis un bonhomme

A mettre au monde mes ambitions sans jamais cé-su

Englouti dans ma routine de banlieusard

Obsédé par la misère, le procédé toujours engranger

Si demain j’meurs j’veux qu’on se rappelle qu’elle m’a aidée

Mais que cette conne m’a mis en danger, pourtant

Je l’aime un peu beaucoup, surtout à la folie

Aux pays des vautours, des contrôles de police

Je l’aime un peu beaucoup, surtout à la folie

Aux pays des vautours, des contrôles de police

A la folie, à la folie, à la folie

A la folie, à la folie, à la folie

Elle m’a appris ce qu'était l’honneur

Je voulais qu’elle se remémore un homme de principe

Elle est ma peine et mon bonheur

On s’est quitté, nous deux c’est mort, il en est ainsi

J’essayais d'être à la hauteur

Illusoire, j’imaginais que c'était facile

Même si la fin fait mal au coeur

C’est une histoire que je peux classer dans mes classiques

J’ai passé tout ma vie à l’aimer, été comme hiver

Ma demi fierté, pour elle on m’a fait perdre ma liberté

Minute de silence, ca crée des liens les origines

Et ce malgré le manque d’amour, le manque de finance

L’effet d’un braquos difficile à entrevoir

Depuis son blase à l’encre noir décore mon bras gauche

Je n’ai qu’une seule consigne, pour la défendre foncer tête baissée

Rien n’est plus dangereux qu’une bête blessée

Ulissien dans l'âme, musicien sans armes

Mais je l’aime ma rue des Bergères, rue des Bergères…

Вона навчила мене, що таке любов

Повага, ввічливість і обмін

Зробила мене за ці дні

Самотній солдат із ранця

А якщо завтра колесо народиться-поверни

Скажу, що далеко від неї недолік відчутний

Вона захищає мене біля підніжжя веж

Став тим, що я називаю своїм бронежилетом

Жертва життя, я вислухав його, нічого не сказавши

Його переконання ніколи мене не розчаровували

Вона навчила мене стати тим, ким я є хорошою людиною

Народження моїх амбіцій, навіть не знаючи

Охоплений моїми щоденними поїздками

Одержимий нещастям, процес завжди пожинає

Якщо завтра я помру, я хочу, щоб мене згадали, що вона мені допомогла

Але ця сучка поставила мене в небезпеку

Мені це дуже подобається, особливо шалено

У країні грифів поліцейські перевірки

Мені це дуже подобається, особливо шалено

У країні грифів поліцейські перевірки

До божевілля, до божевілля, до божевілля

До божевілля, до божевілля, до божевілля

Вона навчила мене, що таке честь

Я хотів, щоб вона запам’ятала принципову людину

Вона мій біль і моє щастя

Ми розійшлися, ми вдвох померли, так воно і є

Я намагався жити до цього

Ілюзорно, я уявляв, що це легко

Навіть якщо кінцівка болить серце

Це історія, яку я можу віднести до своєї класики

Я все життя любив її, літо й зиму

Моя напівгорда, за неї я був змушений втратити свободу

Хвилина мовчання, вона створює ланки витоків

І це попри брак любові, відсутність фінансів

Ефект від braquos важко передбачити

Так як його чорне полум’я прикрашає мою ліву руку

У мене є лише одна вказівка, захищати її, кидайся стрімголов

Немає нічого небезпечнішого, ніж поранена тварина

Уліссьєн у душі, беззбройний музикант

Але я люблю свою rue des Bergères, rue des Bergères...