P4 - Sinik

J’ai vu le jour là ou c’est crade

Vous savez ap, chanter ma vie je n’ai que ça

Docteur, est-ce que c’est grave?

La vie me fait des crasses…

J’m’en bas la race, moi j’ai des marques sur le poignet pour me soigner j'écris

des phrases

Je suis les traces… de mon équipe, et quand je crache ma poésie vous pouvez

dire que je suis trash

J’habite trop loin des plages

De la fusée pour m’amuser j’ai trouvé ça gratter ma plume au coin des pages

Bannis des classes, validé clash intolérant parce que la haine au premier rang

ma mis des places

Ma vie c’est aç, un mec de l’ombre parmi les flashs, issue d’un monde

artificiel Paris c’est falsh

Ma cité craque

J’ai mal au dos, la vie m'écrase

Lever les bras, je viens té-chan la vie des braves

Partis des caves

Se faire un nom parmi les blazes, toi tu n’as rien à raconter, ta rime est naze

C’est pas demain la veille que je quitterais la scène

Thérapie de groupe, de ma vie, de ma haine

Je saigne de l’encre noir, j’ai le devoir qui m’appelle

Tant que la plume est belle prix Nobel de la Peine

C’est pas demain la veille que je quitterais la scène

Thérapie de groupe, de ma vie, de ma haine

Je saigne de l’encre noir, j’ai le devoir qui m’appelle

Tant que la plume est belle prix Nobel de la Peine

J’ai besoin de zik pour être enivrer, kiffer, me livrer

Ecrire c’que j’ai à dire parce que la vie j’peux pas la piffrer

Ne faire que ça, j’kifferais

Chanter, spliffer, mon crâne est un code barre tellement cette pute de vie m’a

griffé

J’ai pris mon mal en patience, j’me suis rebiffer

Taffer n’est pas mon truc, je ne suis pas le type que tu peux briefer

Plutôt que sniffer, j'écrivais… des vers jetant des pierres dans la vitrine

de ma vie privée

J’abats les clichés, inutile de tricher

Mon vieux j’suis né pour etre en haut de l’affiche, pas pour m’afficher

Maintenant t’as pigé, c’est dans le fion qu’on te l’a niché

Normal pour un lascar que l’on a fiché

Le son est mixé, mon drapeau XL est fixé, image 91 millions de pixels

Chanteur attristé, en rébellion chez tout les disquaires, frère,

si j'écris pas j’ai les mains crispées

C’est pas demain la veille que je quitterais la scène

Thérapie de groupe, de ma vie, de ma haine

Je saigne de l’encre noir, j’ai le devoir qui m’appelle

Tant que la plume est belle prix Nobel de la Peine

C’est pas demain la veille que je quitterais la scène

Thérapie de groupe, de ma vie, de ma haine

Je saigne de l’encre noir, j’ai le devoir qui m’appelle

Tant que la plume est belle prix Nobel de la Peine

C’est pas demain la veille que je quitterais la scène

Thérapie de groupe, de ma vie, de ma haine

Je saigne de l’encre noir, j’ai le devoir qui m’appelle

Tant que la plume est belle prix Nobel de la Peine

C’est pas demain la veille que je quitterais la scène

Thérapie de groupe, de ma vie, de ma haine

Je saigne de l’encre noir, j’ai le devoir qui m’appelle

Tant que la plume est belle prix Nobel de la Peine

Я бачив день, коли брудно

Знаєш, співай моє життя, це все, що у мене є

Лікарю, це серйозно?

Життя дає мені бруд...

Я внизу гонки, у мене є позначки на зап'ясті, щоб лікувати мене, я пишу

речення

Я йду по стопах... своєї команди, і коли я плюну своєю поезією, ти можеш

скажи, що я сміття

Я живу занадто далеко від пляжів

Ракета для розваги. Я виявив, що вона дряпає мою ручку в кутку сторінок

Відсторонено від занять, підтверджено нетерпиме зіткнення через ненависть в першому ряду

поставте мені місця

Моє життя таке, тіньовий хлопець серед спалахів, із світу

штучний Париж — це фальш

Моє місто тріщить

У мене болить спина, життя давить

Підніміть руки, я приходжу, щоб те-чан життя хоробрих

Виходячи з підвалів

Зробіть собі ім’я серед плам’їв, вам нема що сказати, ваша рима відстойна

Ще не завтра я піду зі сцени

Групова терапія, мого життя, моєї ненависті

Я стікаю чорним чорнилом, у мене є обов’язок дзвонити

Поки ручка красива Нобелівська премія за пенальті

Ще не завтра я піду зі сцени

Групова терапія, мого життя, моєї ненависті

Я стікаю чорним чорнилом, у мене є обов’язок дзвонити

Поки ручка красива Нобелівська премія за пенальті

Мені потрібно, щоб зик був п’яний, киффер, балувався

Напишіть, що я маю сказати, тому що я не можу їсти життя

Зробіть тільки це, я б хотів

Співаючи, шикуючись, мій череп — це штрих-код, тому ця сука життя мене дістала

кіготь

Я терпеливо сприймав свій біль, відбивався

Таффер не моя річ, я не той тип, про кого можна розповідати

Замість того, щоб нюхати, я писав… черв’яки кидали каміння у вікно

мого приватного життя

Я збиваю кліше, не потрібно обманювати

Мій старий, я народився, щоб бути вгорі плаката, а не показувати себе

Тепер ви це зрозуміли, це в твоїй дупі, що ми вклали це в тебе

Нормальний для ласкара, який ми застрягли

Звук змішаний, мій прапорець XL фіксований, зображення 91 мільйон пікселів

Сумний співак, бунт у всіх магазинах звукозаписів, брате,

якщо я не пишу, мої руки напружені

Ще не завтра я піду зі сцени

Групова терапія, мого життя, моєї ненависті

Я стікаю чорним чорнилом, у мене є обов’язок дзвонити

Поки ручка красива Нобелівська премія за пенальті

Ще не завтра я піду зі сцени

Групова терапія, мого життя, моєї ненависті

Я стікаю чорним чорнилом, у мене є обов’язок дзвонити

Поки ручка красива Нобелівська премія за пенальті

Ще не завтра я піду зі сцени

Групова терапія, мого життя, моєї ненависті

Я стікаю чорним чорнилом, у мене є обов’язок дзвонити

Поки ручка красива Нобелівська премія за пенальті

Ще не завтра я піду зі сцени

Групова терапія, мого життя, моєї ненависті

Я стікаю чорним чорнилом, у мене є обов’язок дзвонити

Поки ручка красива Нобелівська премія за пенальті