Cœur de glace - Sinik

Ils nous ont mis au monde, nous ont élevés le plus dignement

Ma mère, la plus belle du monde, si je mens

Manque de dialogue, égal enfance balafrée

Obligé de pleurer sous la couette, le mot je t’aime s’est jeté par la fenêtre

Ma Men, donne-moi de l’or et je l’emmene

J’aime ma mère, ne cherche pas quand je souris, c’est devant elle

Le taf sa use, et la fatigue sa fais baisser les bras

Education fantôme, petit Casper viendra border les draps

Que Dieu me pardonne, les mots tristes où j’ai manquer de respect

Mon rêve c’est que les anges vous demande de rester

Plus de haine, moins d’amour, conclusion

Mon coeur souffre de nombreuses contusions

On a grandit sans amour, on s’en fous

Depuis tout jeune, depuis toujours (depuis qu’on souffre)

On appris à s’en passer, à voir le coeur de nos amis s’embraser

A une époque je pensais que tous mes potes étaient soudés

Qu’on avançaient jusqu'à la mort main dans la main, quitte à finir sous terre

On partageaient les coups durs, les cascades et les couscous

Si t’en touche un, tu nous touche tous

Mais j’ai capter que chacun rêve de la gloire

J’ai trois milles potes, mais c’est bizarre, j’en ai vu que trois au parloir

Même entre nous l’amour simule aciduement

Sans doute lasser du banc, l’amitié file au file du temps

Les gens savent que sans les miens, je serais malade

Je serais peut être pas là, j’aurais foutu en l’air ma Life

Si t’as plus rien à me dire O.K.,

Dédicassé aux frères, aux vrais

Je connais, elles ont des bites, elles aiment les gars qui font du chiffre

Les vrais bonhommes qui fument du shit

Elles aiment les gars qui ont leur tête sur une pochette

Qui sont respectés dans la ville, qui dans la vie ont les poches pleines

Déjà lassé à dix-sept ans l’amour les a lachées

Génération crasseuse, qui aime le pèze et qui baise à la chaîne

Ecoute, si t’en connais, je veux pas qu’elles me touchent

Pétasses au passé trouble et tu te retrouves au rayon paquets de couches

Sache que l’amour, j’en veux toujours, mais j’aurais peur d’en perdre

Avis de tempête, j’ai le symdrôme du coeur en pierre

Dédicassé à mes lascars posés en couple

Pour qui sa roule, anciens voyous qui voient la vie en double

Elle, c’est ma ruelle, je l’aime, je suis fous d’elle, je suis fidèle

Même si la mienne sent les poubelles

Je me sens perdu entre la rue et ses vertus

Avec une tess en couverture, décor ghetto sans verdures

Si tu l’aime pas, petit conseil, casse-toi du banc

La rue te pends, sans faire de sentiments

Pleins de malades mentales, nos fillançailles sont pas rentables

Si tu m’entends, c’est lamentable

A différents degrés, s’il faut le refaire, je le referais

A mon plus grands regrets, la rue vit en retrait

Trop infidèle, la mienne a soif de relations

Le sentiment est partagé entre la poisse et la passion

Вони нас народили, виростили найгідніше

Моя мама, найкрасивіша в світі, якщо я брешу

Відсутність діалогу, рівне шрамове дитинство

Змушена плакати під ковдрою, слово я люблю тебе вилетіло у вікно

Мама, дай мені золото, я його заберу

Я люблю свою маму, не дивись, коли я посміхаюся, це перед нею

Робота зношує його, а втома змушує здаватися

Примарна освіта, маленький Каспер прийде, засунувшись у простирадла

Боже, прости мене, сумні слова, де я зневажила

Я мрію, щоб ангели попросили вас залишитися

Більше ненависті, менше любові, висновок

Моє серце страждає від багатьох синців

Ми росли без любові, нам байдуже

З самого юного віку, завжди (так як ми страждаємо)

Ми навчилися жити без цього, бачити, як горять серця наших друзів

Був час, коли я думав, що всі мої рідні тісні

Що ми просунулися до смерті рука об руку, навіть якщо це означало опинитися під землею

Ми поділилися жорсткими ударами, трюками та кус-кусом

Якщо ти торкнешся одного, ти торкнешся всіх нас

Але я розумію, що всі мріють про славу

У мене три тисячі друзів, але це дивно, я бачив лише трьох у салоні

Навіть між нами кохання кисло

Безсумнівно, втомився від лавки, дружба з часом зникає

Люди знають, що без мене я був би хворий

Мене там може не бути, я б зіпсував своє життя

Якщо тобі більше нічого сказати мені, добре,

Присвячується братам, справжнім

Я знаю, у них є члени, їм подобаються хлопці, які роблять цифри

Справжні чоловіки, які курять траву

Їм подобаються хлопці з головою на обкладинці

Кого в місті поважають, у кого в житті глибокі кишені

Вже втомлені в сімнадцять, кохання покинуло їх

Брудне покоління, кому подобається пезе, а хто трахається на ланцюжку

Дивіться, якщо ви знаєте когось, я не хочу, щоб вони мене торкалися

Суки з неспокійним минулим, і ви потрапляєте у відділ упаковки підгузників

Знай цю любов, я все ще хочу її, але боявся б її втратити

Штормове попередження, у мене синдром серцевих каменів

Присвячується моїм хлопцям, які позували в парі

Для кого воно крутиться, старих головорізів, які бачать життя подвійним

Вона мій провулок, я люблю її, я без розуму від неї, я вірний

Хоча мій пахне сміттям

Я відчуваю себе загубленим між вулицею та її чеснотами

З тесом на обкладинці, декор ґетто без зелені

Якщо вам це не подобається, маленька порада, підійміться з лави

Вулиця вішає тебе, не відчуваючи

Повні психічнохворих, наші подруги не вигідні

Якщо ви мене чуєте, це жалюгідно

У тій чи іншій мірі, якщо мені доведеться це зробити знову, я б зробив це знову

На мій найбільший жаль, вулиця живе відступом

Занадто невірний, мій жадає відносин

Почуття розривається між невезінням і пристрастю