Tu te laisses aller - Singuila

Cette gamine me fait vibrer, chérie

Elle se dandine, elle danse tout l’temps, elle me sourit

Ça me fascine, j’avais oublié cette facette de la vie

Son corps est ferme, ses seins montrent comme son ciel est bleu

C’est comme une peine, ma corde est dans cett prison de vieux

On s’est construit, chéri, barreau après barreau

À coups de «je t’aime»

Dès qu’elle m’aperçoit son regard brille

Toi, quoi que je fasse, rien ne t'émoustille

Tu n’rêves plus, tu espères sans rien changer

On ne dit pas je t’aime quand on se laisse aller

Mais pourquoi tu te laisses aller

Tu étais parfaite, aujourd’hui tu te laisses aller

Quel avenir on a si tu te laisses aller

Tu connais, tu fais tout pour m'éloigner

Elle ne chôme pas pendant que tu te laisses aller

Elle veille sur moi pendant que tu te laisses aller

Et j’aime ça pendant que tu te laisses aller

Moi qui était tellement fou de mon foyer

Tu sais c’qui me plait

C’est comme ça que tu m’as séduit

Puis t’as lâché, t’as dû prendre mon cœur pour acquis

T’as oublié qu’ici-bas on ne récolte que ce que l’on sème

Plus le temps passe, plus tu t’affaiblis

Dans dix ans comment seras-tu chérie

Je n’rêve plus, je sais qu’tu vas pas changer

Ne me dis pas «je t’aime» si tu te laisses aller

Mais pourquoi tu te laisses aller

Tu étais parfaite, aujourd’hui tu te laisses aller

Quel avenir on a si tu te laisses aller

Tu connais, tu fais tout pour m'éloigner

Elle ne chôme pas pendant que tu te laisses aller

Elle veille sur moi pendant que tu te laisses aller

Et j’aime ça pendant que tu te laisses aller

Moi qui était tellement fou de mon foyer

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

(Chérie, oh) mais pourquoi tu te laisses aller

Tu étais parfaite, aujourd’hui tu te laisses aller

Quel avenir on a si tu te laisses aller

Tu connais, tu fais tout pour m'éloigner

Elle ne chôme pas pendant que tu laisses aller

Elle veille sur moi pendant que tu laisses aller

Et j’aime ça, j’aime ça, pendant que tu laisses aller

Moi qui était tellement fou de mon foyer

De mon foyer, de mon foyer (fier de mon foyer)

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Tu te laisses aller

Ця дитина мене вражає, любий

Вона ковзає, вона весь час танцює, вона посміхається мені

Мене це захоплює, я забув про цю грань життя

Її тіло тверде, її груди показують, як її небо блакитне

Це як вирок, моя мотузка в цій старій тюрмі

Ми будували собі, люба, щабель за сходинкою

з "я люблю тебе"

Як тільки вона бачить мене, її очі сяють

Ти, що б я не робив, ніщо тебе не хвилює

Ти більше не мрієш, ти сподіваєшся, нічого не змінюючи

Ти не кажеш, що я люблю тебе, коли відпускаєш

Але чому ти відпускаєш себе

Ти був ідеальним, сьогодні ти відпустив себе

Яке у нас майбутнє, якщо ти відпустиш

Знаєш, ти робиш усе, щоб відігнати мене

Вона не бездіяла, поки ти відпускаєш себе

Вона стежить за мною, поки ти відпускаєш

І мені подобається, коли ти відпускаєш

Я, який так без розуму від свого дому

Ти знаєш, що мені подобається

Ось як ти мене спокусив

Тоді ти відпустив, ти повинен був прийняти моє серце як належне

Ви забули, що тут, внизу, ми пожинаємо тільки те, що посіємо

Чим більше проходить часу, тим слабшою стаєш

Через десять років як ти будеш мед

Я більше не мрію, я знаю, що ти не змінишся

Не кажи мені «я тебе люблю», якщо відпустиш

Але чому ти відпускаєш себе

Ти був ідеальним, сьогодні ти відпустив себе

Яке у нас майбутнє, якщо ти відпустиш

Знаєш, ти робиш усе, щоб відігнати мене

Вона не бездіяла, поки ти відпускаєш себе

Вона стежить за мною, поки ти відпускаєш

І мені подобається, коли ти відпускаєш

Я, який так без розуму від свого дому

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

(Дитино, о), але чому ти відпускаєш себе

Ти був ідеальним, сьогодні ти відпустив себе

Яке у нас майбутнє, якщо ти відпустиш

Знаєш, ти робиш усе, щоб відігнати мене

Вона не бездіяла, поки ти відпускаєш

Вона стежить за мною, поки ти відпускаєш

І мені це подобається, мені подобається, поки ти відпускаєш

Я, який так без розуму від свого дому

З мого дому, з мого дому (горжуся своїм домом)

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе

Ви відпустили себе