Sinergia - Sinergia

Una scelta di vita, una vita di scelte

Una matita, la musica trasmette

Con le cuffiette passavo una giornata

Dal mattino appena sveglio fino alla fermata

Pure al ritorno, nei pomeriggi grigi

In cui non avevo nessuno intorno

Ne avevo bisogno pure dopo cena

Tutta la sera, finché la portavo in un sogno

Restavo muto, tenevo tutto dentro

Un testo, solo io so ciò che ho vissuto

Ogni minuto di sofferenza

Mi ha cresciuto ed ora questa è la mia essenza

Mi sono liberato e sai che non è facile

Guerra sulla carta

Atene e Sparta, Roma e Cartagine

Guerra aperta interna

E non sto vincendo

Qualcosa che mi ferma

E mi dice «Che stai facendo?»

Io che ero il mio unico fan

Rendere pubblico ma che effetto fa

Ad uno che è sempre stato ultimo?

Quanti dubbi ho, ogni giorno li duplico

E supplico di non avere sempre tutto e subito

Io che dubito di me lo so che è stupido

Ma sono disposto a prendere il rischio

Scrivere fino a sputare inchiostro

E piangere parole che escono da sole

Quando fuori piove e dentro mi rattristo

Sapere che quello che ho fatto non è tempo buttato

Vedere che quello che ho fatto mi ha col tempo cambiato

Ora non sento chi mi ha giudicato

Vado avanti e non mi pento questo è il risultato

Sinergia

E dai progetti fatti col silenziatore

Non parlavo, scrivevo e non facevo rumore

E volevamo dirgli addio

Due soli, due scemi

Stavi solo ed ero solo anch’io, anch’io

E anch’io ho pensato di smettere a volte, fratello

A volte fardello ma mi fa sempre riflettere

Sempre sull’oblio in un diluvio nel buio

Ho intravisto una luce, un luccichio

Ma ruota la ruota, SPV DSM svuota

Dipingo fogli, Goya, in questa stanza spoglia e vuota

Ormai tutto mi annoia

Sai che brutto non avere un frutto

Di ciò che ho fatto, sai, neanche una foglia

E adesso che mi son buttato dall’ultimo piano

Non voglio la mano perché non mi aiuta

Al massimo un freno a mano almeno ci godiamo la caduta

Non c'è via di fuga io metto la muta

Sinergia

Життєвий вибір, життя вибору

Олівець, музика передає

Я провів день із навушниками

Від моменту прокидання до автобусної зупинки

Навіть коли ти повертаєшся, сірими полуднями

В якому мене нікого не було поруч

Мені теж знадобилося після обіду

Весь вечір, поки не проніс її у сні

Я мовчала, все тримала в собі

Текст, тільки я знаю, що я пережив

Кожна хвилина страждань

Він виростив мене, і тепер це моя сутність

Я звільнився, і ти знаєш, що це нелегко

Війна на папері

Афіни і Спарта, Рим і Карфаген

Внутрішня відкрита війна

І я не виграю

Щось, що зупиняє мене

І він каже мені: "Що ти робиш?"

Я, який був моїм єдиним фанатом

Зробіть це публічним, але який ефект це має

Тому, хто завжди був останнім?

Скільки в мене сумнівів, кожен день я їх дублюю

І я прошу не завжди мати все відразу

Я сумніваюся, я знаю, що це дурість

Але я готовий ризикнути

Пишіть, поки не виплюнете чорнило

І плакати за словами, які виходять самі

Коли надворі дощ, а мені сумно всередині

Знаючи, що те, що я зробив, не марна трата часу

Бачачи, що те, що я зробив, змінило мене з часом

Тепер я не чую, хто мене засудив

Я йду вперед і не шкодую про такий результат

Синергія

І з проектів, зроблених із глушником

Я не говорив, я писав і не шумів

І ми хотіли попрощатися

Два сонця, два дурні

Ти був один, і я теж був один

І я теж інколи думав про те, щоб кинути, брате

Іноді це тягар, але завжди змушує мене думати

Завжди про забуття в повені в темряві

Я побачив світло, мерехтіння

Але поверніть колесо, SPV DSM порожній

Я малюю простирадла, Гойя, у цій голій і порожній кімнаті

Зараз мені все набридло

Ви знаєте, як погано не їсти фруктів

З того, що я зробив, ти знаєш, жодного листочка

І тепер, коли я стрибнув з верхнього поверху

Я не хочу руки, тому що вона мені не допомагає

Щонайбільше, ручне гальмо, принаймні, ми насолоджуємося падінням

Немає виходу, я одягнув гідрокостюм

Синергія