Les Merveilles - Sinclair

De toutes ces merveilles que je vois

Je n’en veux qu’une à moi

De toutes ces merveilles que je vois

Je risquerai la mort

Pour connaître l'émoi

De cette merveille en or

Qui coule entre mes doigts

Aucune substitution

Ne m’donnera satisfaction

Ce vol est ma mission

Pas besoin de permission

De toutes ces merveilles je regarde

Et je te vois encore

De toutes ces merveilles je te garde

Tu es la seule en or

Le monde entier pourrait me crier la loi

Personne ne me fera changer d’accord ni de voix

Une merveille volée reste merveille en soi

Une merveille en or qui me dit d’accord

«Use moi sous tes doigts»

Chaque fois que je pose

Mes yeux sur cette chose

Et sur son corps qui colle

Je Décolle

Même si je n’ait pas le droit

Je me collerai encore

Tant pis de ce qu’on dira

De mes doigts tachés d’or

J’aurais voulu payer pour ça

Mais après tout le désir ne s’achète pas

Enfin, peut être ai-je tort?

De toutes les merveilles …

De toutes les merveilles que je garde

Dans mon coffre fort

La plus belle merveille me regarde

Luisant de tout son or

J’aurais préféré être mort

Ne jamais être roi

Plutôt que tout le remords

D’avoir respecté la loi

Est-ce encore est-ce encore une faute, un tort?

D’avoir collé ma peau contre cette peinture d’or

Cette merveille là… qui ne s’y opposait pas

Elle n’attendait que ça… Elle n’attendait que ça…

Cette merveille là… qui ne s’y opposait pas

Elle n’attendait que ça… Elle n’attendait que ça…

Cette merveille là… qui ne s’y opposait pas

Elle n’attendait que ça… Elle n’attendait que ça…

Elle n’attendait que moi… Elle n’attendait que moi

Cette merveille là

Cette peinture d’or, qui coulait de son corps

Elle n’attendait que moi

З усіх цих чудес, які я бачу

Я хочу лише одну свою

З усіх цих чудес, які я бачу

Я ризикну смертю

Щоб пізнати емоцію

З цього золотого дива

що протікає крізь мої пальці

Жодних замін

Не принесе мені задоволення

Цей політ - моя місія

Дозвіл не потрібен

З усіх цих див дивлюся

І я все ще бачу тебе

З усіх цих чудес я зберігаю тебе

Ти єдиний золотий

Весь світ міг би кричати мені закон

Ніхто не змусить мене змінити акорд чи голос

Викрадене диво залишається дивом само по собі

Золоте диво, яке говорить мені добре

«Використай мене під своїми пальцями»

Кожен раз позую

Я дивлюся на цю річ

І на її липке тіло

Я знімаю

Хоча я не маю права

Я буду приклеюватися знову

Неважливо, що люди говорять

Моїх пальців, заплямованих золотом

Я б хотів заплатити за це

Але ж бажання не купиш

Ну, може, я помиляюся?

З усіх чудес...

З усіх чудес, які я зберігаю

У моєму сейфі

Найпрекрасніше диво дивиться на мене

Сяє всім своїм золотом

Я волів би бути мертвим

Ніколи не будь королем

Замість усіх докорів сумління

За дотримання закону

Це все ще чи це все ще помилка, помилка?

За те, що я приклеїв свою шкіру до цієї золотої фарби

Це чудо там... хто не противився

Вона тільки цього чекала... Вона тільки цього чекала...

Це чудо там... хто не противився

Вона тільки цього чекала... Вона тільки цього чекала...

Це чудо там... хто не противився

Вона тільки цього чекала... Вона тільки цього чекала...

Вона тільки мене чекала... Вона тільки мене чекала

Оце диво там

Це золота фарба, яка стікала з її тіла

Вона просто чекала на мене