L'ultimo valzer - Simone Cristicchi

Sulla strada provinciale superato il grande centro commerciale

Poco fuori dal quartiere popolare mi hanno parcheggiato qui

Io se la memoria è ancora a posto arrivai di pomeriggio il 7 agosto

Non ricordo ma probabilmente era un venerdì

Le pasticche per il cuore, per la tosse e il raffreddore

Niente dolci col diabete, le pantofole imbottite

Senza tante discussioni ora vivo qui, in «Via dai coglioni»!

Dentro la mia stanza sopra il comodino accanto al lavandino immerso in un

bicchiere d’acqua

Galleggia il mio sorriso

L’aria che respiro sa di mele cotte

Di disinfettante e e di scuregge abbandonate di notte dal mio vicino

E poi scala briscola e scopone, partite a bocce se c'è il sole

Se piove passi le giornate incollato alla televisione

Per fortuna una bellissima signora è proprio qui, accanto a me

Le dispiace se solo stasera ci diamo del tu

Se balliamo abbracciati fin quando non ce la fa più

Su questa musica di tanto tempo fa

Il cuore batte più forte nel petto saranno i bypass

Ogni nota accarezza le rughe della nostra età

È la notte di natale in questo posto non si sta poi male

Dopo cena ci hanno dato pure un pezzettino di panettone

Mario ha la padella piena Ferdinando tocca il culo all’infermeria

Aldo era un vecchio partigiano se n'è andato ieri sera

E tu prendimi per scemo, ma io sono vivo e tremo

Alza l’apparecchio per sentirmi sto per dirti che ti amo

A quest’ora tutti dormono solo io e lei ci siamo svegliati

Le dispiace se solo stasera la chiamo Lucia

Se la prendo per mano e proviamo ad andarcene via

E già m’immagino quando la sposerò

E faremo la lista di nozze in una farmacia

Mi conceda quest’ultimo valzer signora Lucia

Su questa musica di troppo tempo fa

Il cuore batte più forte tutt’altro che un’anomalia

Ricomincia stanotte in un valzer la vita mia

По провінційній дорозі проходив великий торговий центр

Неподалік від популярного району вони припаркували мене тут

Якщо пам’ять ще на місці, я прибув у другій половині дня 7 серпня

Я не пам’ятаю, але це була, мабуть, п’ятниця

Пастилки від серця, кашлю та застуди

Ніяких солодощів при цукровому діабеті, ватних тапочок

Без особливих обговорень тепер я живу тут, у "Via dai coglioni"!

Всередині моєї кімнати над тумбочкою біля раковини, зануреної в

Стакан води

Плинь мою посмішку

Повітря, яким я дихаю, пахне вареними яблуками

З дезінфікуючих засобів і шкур, покинутих вночі моїм сусідом

А потім лазити на козир і скопон, грати в боул, якщо сонячно

Якщо йде дощ, ви проводите свої дні, приклеєні до телевізора

На щастя, поруч зі мною прекрасна жінка

Вибачте, якщо ми просто поговоримо один з одним сьогодні ввечері

Якщо ми танцюємо, обіймаючи один одного, поки він більше не витримує

На цю музику давно

Серце б'ється швидше, в грудях будуть обходи

Кожна нота пестить зморшки нашого віку

У цьому місці вже Святвечір, це не так вже й погано

Після обіду вони навіть дали нам маленький шматочок панеттоне

У Маріо повна каструля Фердинанд чіпає його дупу в лазареті

Альдо був старий партизан, який пішов минулої ночі

А ти мене за дурня береш, а я живий і тремчу

Підніміть пристрій, щоб почути, що я збираюся сказати вам, що я люблю вас

В цей час всі сплять, тільки я і вона прокинулася

Тобі шкода, якщо я просто подзвоню тобі сьогодні ввечері

Якщо я візьму її за руку і ми спробуємо піти

І я вже уявляю, коли одружуся з нею

А весільний список ми зробимо в аптеці

Дайте мені цей останній вальс, місіс Люсія

На цю музику дуже давно

Серце б’ється швидше, будь-що, крім аномалії

Сьогодні ввечері моє життя починається знову у вальсі