L'Autistico - Simone Cristicchi

Autistico, sono affetto da un disturbo psicologico

Profondamente dissociato, un caso clinico e speciale

«Dottore, questo è grave!»…chiamate il centotredici o preparate un funerale,

sono

Autistico!

Mi chiudo dentro a un cappottone anacronistico

Delirio onnipotenza, sono Gesù Cristo e il Diavolo e poi niente

Mi sembro deficiente, mi seggo davanti al computer, l’accendo e parte

l’antivirus, sono

Artistico!

Osservatore dei particolari inutili

Maniaco della precisione, io m' intrippo come un pesce nell’acquario

Come un dromedario, brancolo disfatto come un gibbone narcotizzato…

Psicopatico!

Io mi suicido giornalmente, sono un mistico

Mi privo dei piaceri della vita, come un eremita in gita, tagliuzzo le mie vene

Autolesionista, accendo la televisione… ma

Utopistico, è il mondo esterno che personalmente immagino

Barricato nella mia cameretta al terzo piano, riempio i posacenere di cicche

E puzzo di cassetto chiuso, faccio schifo pure al gatto, quindi…

Esco… ma gli uccellini mi bestemmiano in tedesco

Poi c'è il barista che mi fissa male, il fruttivendolo mi vuole esorcizzare

Con un pomodoro, sulla fronte ho un brufolo così grande che mi chiede una

Marlboro…

Adesso basta!

Ho le vocine nel cervello, una gran cassa

E zitto zitto io m’apposto a un angoletto, come zero zero sette

Poi di botto salto, strillo e faccio prendere un infarto alle vecchiette…

Stanco… e come un ciocco io mi abbiocco, adesso arranco

Ed ho le gambe in pasta frolla, nella bocca un po' di colla, maledetti

delinquenti!

Dentro a questo tramezzino c’hanno messo i tranquillanti, e adesso dormo…

Si… forse è meglio che… dormo…stanco

Аутіст, у мене психологічний розлад

Глибоко дисоційований, клінічний та особливий випадок

«Докторе, це серйозно!» ... дзвоніть у сто тринадцять або готуйте похорон,

я

Аутист!

Я замикаюся в анахронічній шинелі

Омана всемогутність, я Ісус Христос і Диявол, а потім нічого

Я виглядаю як дебіл, сідаю перед комп’ютером, вмикаю і йду

антивірус, є

Художній!

Спостерігач за непотрібними деталями

Маніяк точності, я підкрадаюся, як риба в акваріум

Як дромадер, що намацує розгублений, як наркотичний гібон...

Психопат!

Я щодня роблю самогубство, я містик

Я позбавляю себе радощів життя, як відлюдник у подорожі, ріжу собі вени

Зазнавши поразки, я вмикаю телевізор… але

Утопічний, це зовнішній світ, який я особисто уявляю

Забарикадуючись у своїй маленькій кімнатці на третьому поверсі, я заповнюю попільнички прикладами

А я пахне закритою шухлядкою, мені теж кота гидко, так...

Я виходжу... але птахи лаються зі мною німецькою

Потім є бармен, який погано дивиться на мене, зелений бакалейник хоче мене вигнати

З помідором на лобі в мене такий великий прищ, що просить

Мальборо...

Тепер зупинись!

У мене в мозку маленькі голоси, велика коробка

І тихо я приставлений до кута, як нуль нуль сім

А потім раптом я стрибаю, кричу і змушую стареньких інфарктів...

Втомився ... і, як колода, я аббіок, тепер тягнуся

А мої ноги в пісочному тісті, трохи клею в роті, блін

злочинці!

У цей бутерброд поклали транквілізатори, а я тепер сплю...

Так… можливо, краще, щоб… я сплю… втомився