Il sipario - Simone Cristicchi

Chiuso il sipario rimane silenzio e coriandoli

Sul palcoscenico orfano dei suoi spettacoli

Giusto il tempo per l’ultimo inchino, poi si chiude per sempre un teatro

Con le mani ormai mute di un pubblico che non applaudirà più

Sul cartellone mai più la magia delle favole

Solo polvere agli angoli e lo scricchiolìo delle tavole

Cento e più locandine ingiallite, la platea di poltrone scucite

Tutto pronto per il gran finale, ma non si concederà il bis

Si alzino i signori spettatori in piedi, che adesso si va

Dove non si mangia con la poesia, ci si abbuffa di realtà!

Mai più commedie, risate, né compagnie sgangherate

Mai più meraviglia negli occhi sarà…

Muore un teatro nell’indifferenza dei numeri

Nell’ottusità di questi tempi velocemente immobili

In un mondo ormai in sedici noni, e famiglie abbonate a divani

Con le mani ormai piene di telecomandi e visioni in 3 D

Si alzino i signori telespettatori che adesso si va!

Spalancate quei portoni di legno su un’altra felicità!

Si aprirà ancora il sipario, ci sarà il tutto esaurito

E la meraviglia negli occhi ritornerà…

Signore e Signori, questa sera sul palcoscenico solo per voi

La straordinaria parata della grande macchina del teatro:

Truccatrici, macchinisti, direttori artistici, pagliacci, autori

Capocomici, costumisti, attori, musicisti, ballerine

Fonici, scenografi, datori luci, registi, bigliettai…

Закрита завіса залишається тиша і конфетті

На сцені сирота його шоу

Якраз достатньо часу для останнього поклону, тоді театр закриється назавжди

Тепер німими руками аудиторії, яка більше не буде аплодувати

Ніколи більше на білборді магія казок

Тільки пил по кутах і скрип дощок

Сто і більше пожовклих плакатів, публіка незашитих крісел

Все готово до гранд-фіналу, але вийти на біс не буде

Нехай глядачі встають, ходімо зараз

Де ви не їсте поезією, ви наповнюєте себе реальністю!

Більше ніяких комедій, сміху, ніяких розбитих компаній

Більше дива в очах не буде...

Театр гине в байдужості чисел

У нудності цих швидкоплинних часів

Зараз у світі шістнадцять дев’ятих і сім’ї, які передплачують дивани

Тепер у руках повні пульти дистанційного керування та 3D-бачення

Вставайте глядачі, панове, зараз ми йдемо!

Відкрийте ці дерев’яні двері до іншого щастя!

Знову відкриється завіса, буде аншлаг

І диво в очах повернеться...

Пані та панове, сьогодні на сцені тільки для вас

Надзвичайний парад великої театральної машини:

Візажисти, машиністи, художні керівники, клоуни, автори

Менеджери, художники по костюмах, актори, музиканти, танцюристи

Звукорежисери, сценографи, світлодіоди, режисери, диригенти...