Il mulo - Simona Molinari

Erano in viaggio da lontano

erano in tre mano nella mano

una donna gravida, un uomo scalzo

con un bambino su un mulo anziano

una donna gravida, un uomo scalzo

con un bambino su un mulo anziano

Così passarono in un paesino

un vecchio al parroco a lui vicino:

guarda quel bimbo sarà un viziato

e sopra al suo mulo se ne sta,

la madre e il padre sono nel fango

chissà da grande che fine fa.

Il mulo va,

chissà per quanto camminerà

Il mulo va,

la gente mormora ma che ne sa.

Sulle ore stanche di un nuovo giorno

su pietre e sassi senza ritorno

bastò uno sguardo, uno soltanto,

alla sua mamma su quel sentiero

che il bimbo scese per farle posto

sopra a quel mulo dal passo fiero

Ed incontrarono due passanti

che li guardarono diffidenti

e commentarono con scalpore

che quella madre era senza cuore

senza sapere che nel suo grembo

portava il peso di un nuovo bimbo.

Il mulo va,

chissà per quanto camminerà

Il mulo va,

la gente mormora ma che ne sa.

Ed arrivarono ad un villaggio

faceva caldo, forse era maggio

la donna offrì al suo uomo scalzo

la sella nuda per riposar

e tra la gente si sparse voce

e cominciarono a borbottar:

guarda quell’uomo sopra a quel mulo

sarà un tiranno, si si è sicuro

povera la donna che gli è accanto

che come una schiava sta

povero il figlio, guardalo è stanco,

con gli occhi bassi a camminar.

Il mulo va,

chissà per quanto camminerà

Il mulo va,

la gente mormora ma che ne sa.

Passò l’inverno e la primavera

si rincorrevano giorno e sera

negli occhi spenti dell’animale

che camminò senza mai fiatare

fino a che un giorno l’anziano mulo

si accasciò in terra e mai più si alzò.

Ci sono occhi così diversi

ci sono storie, vite, contesti

ci son colori tra il bianco e il nero

che non puoi dir cosa è giusto o vero

ci son colori tra il bianco e il nero

che non puoi dir cosa è giusto o vero.

Вони мандрували здалеку

вони були в трьох рука об руку

вагітна жінка, босий чоловік

з дитиною на літньому мулі

вагітна жінка, босий чоловік

з дитиною на літньому мулі

Так вони потрапили в маленьке село

старий у близького йому пароха:

подивіться, що дитина буде розпещена

і на своєму мулі він стоїть,

мати й батько в багнюці

хто знає, що з нею сталося, коли вона виросла.

Мул іде,

хто знає, скільки це буде ходити

Мул іде,

люди ремствують, але що вони знають.

У стомлені години нового дня

на каменях і каменях без повернення

вистачило одного погляду, лише одного,

до його мами на цьому шляху

що дитина вийшла, щоб звільнити для неї місце

на вершині того гордоногого мула

І зустріли двох перехожих

який насторожено дивився на них

і вони з хвилюванням коментували

що та мати була безсердечна

не знаючи, що в її утробі

воно витримало вагу нової дитини.

Мул іде,

хто знає, скільки це буде ходити

Мул іде,

люди ремствують, але що вони знають.

І вони прийшли в якесь село

було жарко, може, це був травень

— запропонувала жінка своєму босоному чоловікові

голе сідло для відпочинку

і поширилася чутка серед людей

і вони почали бурмотіти:

подивіться на того чоловіка на цьому муле

він буде тираном, ти впевнений

бідна жінка, яка поруч з ним

хто як раб

бідний син, подивись на нього, він втомився,

з опущеними очима ходити.

Мул іде,

хто знає, скільки це буде ходити

Мул іде,

люди ремствують, але що вони знають.

Пройшли зима і весна

вони ганялися один за одним день і ніч

в тупих очах тварини

який йшов, не сказавши жодного слова

поки одного дня літній мул

він упав на землю і більше не встав.

Там такі різні очі

є історії, життя, контексти

є кольори між чорним і білим

що ви не можете сказати, що правильно чи правда

є кольори між чорним і білим

що ви не можете сказати, що правильно чи правда.