Ветер - Simon Grey

Ты так любишь все мои песни,

Да, но в жизни могло быть интересней.

Пропадешь в никуда и придешь откуда —

Мне не понять, но менять не буду.

Зачем в слезы, зачем веришь мне;

Хранишь тайны в моей голове?

Уже поздно, мне уже пора,

И ты тоже не сходи с ума.

Припев:

Потому, что я — ветер.

Пусть никто не ответит.

Пусть никто не оставит след в памяти и во сне.

Потому, что я — ветер.

Вновь уснем на рассвете,

А на утро оставишь мне поцелуй на стекле.

И ты решила тогда, что все можно.

Нас уносило, забыв про осторожность.

Делай, так как нельзя — это не сложно;

Не забудь про себя, все быть может.

Зачем в слезы, зачем веришь мне;

Хранишь тайны в моей голове?

Опять ночью нам не до сна.

Опять хочешь, но лишь до утра.

Припев:

Потому, что я — ветер.

Пусть никто не ответит.

Пусть никто не оставит след в памяти и во сне.

Потому, что я — ветер.

Вновь уснем на рассвете,

А на утро оставишь мне поцелуй на стекле.

Потому, что я — ветер.

Пусть никто не ответит.

Пусть никто не оставит след в памяти и во сне.

Потому, что я — ветер.

Вновь уснем на рассвете,

А на утро оставишь мне поцелуй.

Потому, что я — ветер.

Пусть никто не ответит.

Пусть никто не оставит след в памяти и во сне.

Потому, что я — ветер.

Вновь уснем на рассвете,

А на утро оставишь мне поцелуй на стекле.

Ти так любиш всі мої пісні,

Так, але життя могло бути цікавіше.

Пропадеш у нікуди і прийдеш звідки —

Мені не розуміти, але змінювати не буду.

Навіщо в сльози, навіщо віриш мені;

Зберігаєш таємниці в моїй голові?

Вже пізно, мені вже час,

І ти теж не сходи з розуму.

Приспів:

Тому що я — вітер.

Нехай ніхто не відповість.

Нехай ніхто не залишить слід у пам'яті і у сні.

Тому що я — вітер.

Знов заснемо на світанку,

А на ранок залишиш мені поцілунок на склі.

І ти вирішила тоді, що все можна.

Нас забирало, забувши про обережність.

Роби, бо не можна - це не складно;

Не забудь про себе, все може.

Навіщо в сльози, навіщо віриш мені;

Зберігаєш таємниці в моїй голові?

Знову вночі нам не до сну.

Знову хочеш, але тільки до ранку.

Приспів:

Тому що я — вітер.

Нехай ніхто не відповість.

Нехай ніхто не залишить слід у пам'яті і у сні.

Тому що я — вітер.

Знов заснемо на світанку,

А на ранок залишиш мені поцілунок на склі.

Тому що я — вітер.

Нехай ніхто не відповість.

Нехай ніхто не залишить слід у пам'яті і у сні.

Тому що я — вітер.

Знов заснемо на світанку,

А на ранок залишиш мені поцілунок.

Тому що я — вітер.

Нехай ніхто не відповість.

Нехай ніхто не залишить слід у пам'яті і у сні.

Тому що я — вітер.

Знов заснемо на світанку,

А на ранок залишиш мені поцілунок на склі.