Шёпот -

Линий надрез.

Дороги не выжженных небес.

Вокруг следы.

За тонкую дверь

Зайди, но всему не поверь.

Там тают дни

В усталых часах,

Останется только липкий страх.

Но всё это ты

Крадёшься из пустоты.

Тогда молчи,

Ведь где-то рядом он…

Тихий шёпот из пустоты.

Шёпот вдруг взрывает всё вокруг!

И между тех липких тонких фраз,

Нас унесёт в прозрачное небо над крышами…

Где это всё не значит ничего.

Давно затерянный мир во мне

Стремится вновь к бесконечной весне.

Тогда ответь — зачем всё же я тебе?

Линий излом.

По тропам чужим не здешним сном

затянут узлы

Потёртого дня,

Заполнив картину кусочками дна,

Сменяя мечты.

А в старых часах

Остался песок и этот страх.

Но снова ты,

опять из пустоты…

Лінійний надріз.

Дороги невипалених небес.

Навколо сліди.

За тонкі двері

Зайди, але все не повір.

Там тануть дні

У втомленому годиннику,

Залишиться лише липкий страх.

Але все це ти

Крадеш із порожнечі.

Тоді мовчи,

Адже десь поруч він…

Тихий шепіт із порожнечі.

Шепіт раптом вибухає навколо!

І між тими липкими тонкими фразами,

Нас понесе в прозоре небо над дахами.

Де це все не означає нічого.

Давно загублений світ у мене

Прагне знову до нескінченної весни.

Тоді дай відповідь, навіщо все я тобі?

Лінійний злам.

По тропах чужим нетутешнім сном

затягнуті вузли

Потертого дня,

Заповнивши картину шматочками дна,

Змінюючи мрії.

А в старому годиннику

Залишився пісок і цей страх.

Але знову ти,

знову з порожнечі...