Битва Яви - Симаргл

Падает снег воинам на плечи!

И, принося им Славную весть,

Он шепчет им о Великой Победе,

Оставляя в их душах бодрость и Честь…

Честь небесных Богов присутствует с нами!

Сотни снежинок кружатся над нами!

Морозные Ветры кружат их по небу…

В бой идут воины по белому снегу…

Сквозь леса по снежным сугробам

Идут они ночью, под Светом Луны!

А днем светит им зимнее Солнце,

Сидящее в тучах небесной тиши…

Зов военного рога раздался вдали…

Великая битва нас ждет впереди!

Подобные смерти и Грома раскатам,

Крики слышны и удары по латам…

Грохот щитов и лязги мечей!

Дикое ржание и стон лошадей!

Раздаются пронзающим гулом в тиши!

И тучи стрел в Небе видны…

Честь небесных Богов присутствует с нами,

Сотни снежинок ложатся на раны…

Морозные Ветры кружат их по Небу…

Домой идут воины по красному снегу…

Наше сердце не знает страха…

А сила — преград…

Так сойди же ты над нами…

Битва… Яви…

Падає сніг воїнам на плечі!

І, приносячи їм Славну звістку,

Він шепоче їм про Велику Перемогу,

Залишаючи в їх душах бадьорість і Честь…

Честь небесних Богів присутня з нами!

Сотні сніжинок кружляють над нами!

Морозні Вітри кружляють їх по небу…

В бій йдуть воїни по білому снігу...

Крізь ліси по снігових кучугурах

Ідуть вони вночі, під Світлом Місяця!

А вдень світить їм зимове Сонце,

Що сидить у хмарах небесної тиші…

Поклик військового рогу пролунав вдалині.

Велика битва на нас чекає попереду!

Подібні смерті і Грома гуркоту,

Крики чутні і удари по латах…

Гуркіт щитів і брязкіт мечів!

Дике іржання і стогін коней!

Лунають пронизливим гулом у тиші!

І хмари стріл у Небі видно...

Честь небесних Богів присутня з нами,

Сотні сніжинок лягають на рани...

Морозні Вітри кружляють їх по Небу.

Додому йдуть воїни по червоному снігу.

Наше серце не знає страху…

А сила — перешкод…

Так зійди ж ти над нами...

Битва... Яви...