Tokyo Lights - SikTh

I liked the life of window walking

Night drinking 'til a morning crow greets

A peaceful stroll in Shibuya’s golden hour

Communication has gotten so much

Easier with inventions by web men

There’s so much more fun to be made

Yet I can’t help but think

Tokyo lights don’t seem quite like they used to

And the moon is a different shade

And all the colours have changed

Even if appearing the same

And I am lost in the crossroads

And I am lesser in love, and in love

But as I stare up at all these

Winding lights and whirls

There be a flower being in the midst and

There be a shower of hope upon my being!

But I just remind myself and I must be clear

And obey my words in which wisdom is found:

Don’t forget to smile

Too many moons have passed without such joy

Don’t forget to smile

Madly into the incoming traffic

Don’t forget to smile

Madly at every eye that wanders by

Waving my hand all but a sudden gust of

Wind passes my face

And I am uplifted within and now we are

Looming over a lake of low fog and a

Bright figure slowly hovers above the mist

She had found the fairest light

And she be smiling right into me

And I smile back effortlessly

Then she be a shadow

She disappears into the footstep din

And my boat is empty

But look!

She be standing there by the window

And glances back

Maybe we can find that river

Which flows towards the sea of ancient waves

And flower beings, beyond the weeping trees

So stood there on the crossroads

I tell myself again

Don’t let your boat be empty

Don’t be a sunken dream

Don’t let your boat regret thee

For what you could have seen

Мені подобалося ходити за вікном

Вночі пити, поки вранці ворона не вітає

Мирна прогулянка в золоту годину Сібуї

Спілкування стало так багато

Простіше з винаходами веб-людей

Зробити — набагато більше цікавого

Але я не можу не думати

Токійські вогні здаються не такими, як раніше

А місяць — іншого відтінку

І всі кольори змінилися

Навіть якщо вони виглядають однаково

І я загубився на роздоріжжі

І я менший за любов, і закоханий

Але як я виглядаю на все це

Звивисті ліхтарі і вихри

Посеред є квітка і

На моє буття буде дощ надії!

Але я просто нагадую собі, і я повинен бути ясним

І дотримуйтесь моїх слів, у яких мудрість знайдена:

Не забувайте посміхатися

Занадто багато місяців минуло без такої радості

Не забувайте посміхатися

Шалено у вхідний трафік

Не забувайте посміхатися

Божевільно на кожне око, що блукає

Махну рукою, окрім раптового пориву

Вітер минає моє обличчя

І я піднесений всередині, і тепер ми піднесені

Нависає над озером із низьким туманом і а

Яскрава постать повільно ширяє над туманом

Вона знайшла найсвітліше світло

І вона посміхається мені

І я невимушено посміхаюся у відповідь

Тоді вона буде тінь

Вона зникає в слідах

І мій човен порожній

Але дивіться!

Вона стоїть біля вікна

І озирається назад

Можливо, ми знайдемо цю річку

Яка тече до моря стародавніх хвиль

І квіткові істоти за плакучими деревами

Так стояв на перехресті

Я знову кажу собі

Не дозволяйте вашому човну бути порожнім

Не будьте затонулою мрією

Не дозволяйте вашому човну шкодувати про вас

За те, що ви могли побачити