Пыль - Сигнал

Пыль — и в душе его мрак.

Пыль.

Но ты веришь снова

В пыль.

Пока во мне есть сила и есть дух.

Пока мной движет зрение и слух.

Пока за мною слово,

Я буду радоваться снова

Дождю и снегу, солнцу и луне

И каждой болью порванной струне.

Но если ты не знаешь боль на вкус,

Как смеешь ты судить, кто враг, кто трус?

Как смеешь ты глумиться

Над тем, кому в снах мамка снится?

Тебе сказали «Стой!»

и ты стоишь.

Тебе сказали «Жди!», но ты молчишь.

Пыль — человек без слова.

Пыль — и в душе его мрак.

Пыль.

Но ты веришь снова

В пыль.

Пока во мне есть вера, в венах пульс.

Пока за мною правда, я дерусь.

Я не ношу защитных стёкол,

Чтоб видеть очи лжи, как сокол

Тех, кто читает речи нам с листа,

Но знаю я душа у них пуста.

Они кричат за счастье и за мир,

Но вся Земля расстреляна, как тир.

Меня знобит от власти,

Которая дана на счастье

Тому, кто жмет из горя серебро,

А после пнёт в помойное ведро.

Пыль — человек без слова.

Пыль — и в душе его мрак.

Пыль.

Но ты веришь снова

В пыль.

Пил і в душі його морок.

Пил.

Але ти віриш знову

В пил.

Поки що в мені є сила і є дух.

Поки що мною рухає зір і слух.

Поки за мною слово,

Я радітиму знову

Дощу та снігу, сонцю та місяця

І кожним болем порваної струні.

Але якщо ти не знаєш біль на смак,

Як смієш ти судити, хто ворог, хто боягуз?

Як смієш ти?

Над тим, кому в снах мамка сниться?

Тобі сказали «Стій!»

і ти стоиш.

Тобі сказали «Жди!», але ти молчиш.

Пил - людина без слова.

Пил і в душі його морок.

Пил.

Але ти віриш знову

В пил.

Поки в мені є віра, у венах пульс.

Поки за мною правда, я б'юся.

Я не ношу захисних стекол,

Щоб бачити очі брехні, як сокіл

Тих, хто читає промови нам з листа,

Але знаю я душа у них порожня.

Вони кричать за щастя і за світ,

Але всю Землю розстріляно, як тир.

Мене знобить від влади,

Яка дана на щастя

Тому, хто тисне з горя срібло,

А після пне в помийне відро.

Пил - людина без слова.

Пил і в душі його морок.

Пил.

Але ти віриш знову

В пил.