Todos mis males - Sidecars, Dani Martín

Con la sinceridad de los suicidas

Te he escrito cuatro letras que leerás algún día

No esperes encontrar mi despedida

Con la sinceridad de los suicidas

Te he escrito cuatro letras que leerás algún día

No esperes encontrar mi despedida

Yo no voy a marcharme hasta que tú me lo pidas

Ya casi no me desvelo

De noche echándote de menos

Me sirve de consuelo

Pero en balde, sigo siendo todo un fraude y no lo entiendo

Déjalo estar, no pudo ser

Tendré que acostumbrarme

Días de paz, lunas de miel

Duraron un instante

Quién va a curarme a mí todos mis males

Echo la vista atrás y sigo siendo el más cobarde

Con la sinceridad de los suicidas

Te digo la verdad aunque tú no me lo pidas

Tenía que cuidar mi doble vida

Y no he podido darte lo que tú merecías

Ya casi no me desvelo

Atándome una soga al cuello

Me sirve de consuelo

Pero en balde sigo siendo todo un fraude y no lo entiendo

Déjalo estar, no pudo ser

Tendré que acostumbrarme

Días de paz, lunas de miel

Duraron un instante

Quién va a curarme a mí todos mis males

Echo la vista atrás y sigo siendo el más cobarde

Quien va a cambiarme a mí todos mis planes

Echo la vista atrás, sigo siendo el más cobarde

З щирістю самогубств

Я написав тобі чотири листи, які ти колись прочитаєш

Не сподівайтеся знайти моє прощання

З щирістю самогубств

Я написав тобі чотири листи, які ти колись прочитаєш

Не сподівайтеся знайти моє прощання

Я не піду, поки ти мене не попросиш

Я вже майже не прокидаюся

Вночі сумую за тобою

це мене втішає

Але дарма я все одно шахрай і не розумію цього

Нехай буде, не могло бути

Мені доведеться звикати

Спокійні дні, медові місяці

Вони тривали мить

Хто вилікує мене від усіх моїх недуг

Я озираюся назад і все одно я найбоягузший

З щирістю самогубств

Я кажу тобі правду, навіть якщо ти мене не питаєш

Мені довелося подбати про своє подвійне життя

І я не міг дати тобі те, що ти заслужив

Я вже майже не прокидаюся

прив'язуючи мотузку на шиї

це мене втішає

Але дарма я все одно повний шахрай і не розумію цього

Нехай буде, не могло бути

Мені доведеться звикати

Спокійні дні, медові місяці

Вони тривали мить

Хто вилікує мене від усіх моїх недуг

Я озираюся назад і все одно я найбоягузший

Хто змінить усі мої плани

Озираюся назад, я все-таки найбоягузший