Blue Headlights - Shout Out Louds

Sarah wrote epistles on the subject of despair

on the only night last year when there was no love in the air.

Listen friend she wrote, and I heard her pen cry before it broke.

Who are we and why, oh why can’t we behave?

We are good people, aren’t we?

Do you know?

Jon-jon had surprising eyes and narrow black suede shows,

a war to fight in Paris and a sister with the blues.

Pusique ton papa est en voyage you’ve heard your mother making

love is not what we are Jon-jon, you and I

are rats at cupids table but we’re fine.

In the darkest corner of a downstairs gathering

ladybirds and pirate cowboys, made up, conversing.

Islands sinking from musicians, bedtime stories, York Magicians,

but you don’t have to worry darling, frozen hearts leave

seetrough scarring, and no one else will know unless you tell.

Drink to ghosts of past years' catastrophic love affairs,

to robes of red and silver tales worn thin from too much care.

Comfort doesn’t always come in glasses, but perhaps tonight

I won’t be the only one with blue headlights.

Come on ladies, take your love to town.

Pick it up boys, take your love to town.

Everybody, take your love to town.

Сара писала послання на тему відчаю

в єдину ніч минулого року, коли в повітрі не було кохання.

Послухай, подруга, вона написала, і я почула, як її ручка плакала, перш ніж зламалася.

Хто ми і чому, о, чому ми не можемо поводитися?

Ми хороші люди, чи не так?

Чи ти знаєш?

У Джон-Джона були дивовижні очі і вузькі чорні замші,

війна в Парижі і сестра з блюзом.

Pusique ton papa — це подорож, яку ви чули, як робить ваша мати

любов — це не те, що ми — Джон-джон, ти і я

щури за столом амурів, але ми в порядку.

У найтемнішому кутку зборів унизу

сонечка й ковбої-пірати, гримуються, розмовляють.

Острови тонуть від музикантів, казок на ніч, Йоркських магів,

але тобі не треба хвилюватися, люба, замерзлі серця йдуть

шрами, і ніхто інший не дізнається, якщо ви не скажете.

Випий за привидів катастрофічних любовних пригод минулих років,

до шат із червоних і срібних казок, зношених від надмірної турботи.

Комфорт не завжди приходить в окулярах, але, можливо, сьогодні ввечері

Я не буду одним із синіми фарами.

Давайте, дівчата, візьміть свою любов до міста.

Хлопці, візьміть свою любов до міста.

Усі, візьміть свою любов у місто.