Parades - Short Stack

All this love has got me feeling alive

But alive is just a letter without life

And a letter that could do us no better set

in stone remember me forever, forever.

And she swept me right off my feet

And stole my last breath

And I stole her sheets

And then she confessed I hate you more than

you hate me boy, but I don’t give a damn

So kiss me underwater with your hand.

And I don’t care about the ambulance,

Nostalgia knows her name

They call her loner, they her loner

And I’d be ever so inclined one day

To rain on her parade like I don’t know her,

like I don’t know her.

And capture her embrace

And all this lust has got me feeling inspired

So burn the carnivals down in our minds

From the first cut to last incision

Two tiny worlds brace for our collisions

Alone.

And she swept me right off my feet

When I don’t care about the ambulance

Nostalgia knows her name

They call her loner, they her loner

And I’d be ever so inclined one day

To rain on her parade like I don’t know her,

like I don’t know her.

And capture her embrace

I don’t care about the ambulance

Nostalgia knows her name

They call her loner, they her loner

And I’d be ever so inclined one day

To rain on her parade like I don’t know her,

like I don’t know her.

And I’d be ever so inclined one day

to rain on her parade

Уся ця любов змушує мене відчувати себе живим

Але живий — це лише лист без життя

І лист, який не міг би зробити нам краще

в камені пам’ятай мене назавжди, назавжди.

І вона збила мене з ніг

І вкрав мій останній подих

І я вкрав її простирадла

А потім зізналася, що я ненавиджу тебе більше, ніж

ти мене ненавидиш, хлопче, але мені байдуже

Тож поцілуй мене під водою своєю рукою.

І мені байдуже до швидкої допомоги,

Ностальгія знає її ім'я

Вони називають її самотньою, вони її самотньою

І колись я був би так схильний

Щоб дощ на її параді, наче я ї не знаю,

ніби я її не знаю.

І захопити її обійми

І вся ця хіть надихнула мене

Тож спаліть карнавали в нашій свідомості

Від першого розрізу до останнього розрізу

Два крихітних світи готуються до наших зіткнень

На самоті.

І вона збила мене з ніг

Коли мені байдуже про швидку допомогу

Ностальгія знає її ім'я

Вони називають її самотньою, вони її самотньою

І колись я був би так схильний

Щоб дощ на її параді, наче я ї не знаю,

ніби я її не знаю.

І захопити її обійми

Мене не хвилює швидка допомога

Ностальгія знає її ім'я

Вони називають її самотньою, вони її самотньою

І колись я був би так схильний

Щоб дощ на її параді, наче я ї не знаю,

ніби я її не знаю.

І колись я був би так схильний

дощ на її параді