Washed Ashore - Shirley Collins

As a lady was walking down by the seaside

A poor drowned sailor she chanced there to spy

When first she saw the sailor he put her to a stand

For she knew it t’was her lover by the mark on his hand

She put her arms round him, she called him her dear

She wept and she kissed him ten thousand time o’er

Saying 'now I am resigned to lie by your side'

As she kissed his cold lips and heartbroken she died

In yonder green churchyard this couple was layed

And a stone for remembrance placed over their grave

Saying 'our joys they are all over all pleasures are fled

We shall lie here forever, the grave is our bed'

Як леді йшла на море

Бідний потоплений моряк, який випадково там шпигував

Коли вона вперше побачила моряка, він поставив її на підставку

Бо вона знала, що це її коханий за міткою на його руці

Вона обійняла його, називала його своїм дорогим

Вона плакала і цілувала його десять тисяч разів

Сказати "тепер я змирився лежати на твоєму боці"

Коли вона цілувала його холодні губи й розбита серце, вона померла

На зеленому цвинтарі лежала ця пара

А на їх могилу поклали камінь на пам’ять

Говорячи: «Наші радощі вони повсюди, усі задоволення втікають».

Ми лежатимемо тут вічно, могила наше ложе