Anachie Gordon - Sharon Shannon, Sinead O'Connor

Harking is bonnie

And there lives my love

My heart lies on him

And will not remove

It will not remove

Oh for all that I have done

Oh I never will forget my love Anachie

For Anachie Gordon

He’s bonnie and he’s rough

He’d entice any woman that ever he saw

He’d entice any woman and so he has done me

Oh I never will forget my love Anachie

Down came her father and he’s standing by the door

Saying, Jeannie you’re trying the tricks of a whore

You care nothing for a man who cares so very much for thee

You must marry Lord Sultan and leave Anachie

For Anachie Gorden, he’s barely but a man

Although he may be pretty but where are his lands?

Oh the Sultan’s lands are broad and his towers they run high

You must marry Lord Sultan and leave anachie

With Anachie Gordon I’d beg for my bread

And before I’ll marry Sultan it’s gold to my head

With gold to my head and gowns fringed to the knee

And I’ll die if I don’t get me love Anachie

And you that are my parents to church you may me bring

But unto Lord Sulton I’ll never bear a son

To a son or a daughter, I’ll never bow my knee

And I’ll die if I don’t get me love Anachie

Jeannie was married and from church she was brought home

And when she and her maidens so merry should have been

When she and her maidens so merry should have been

She went into her chambers she cried all alone

Come to bed now Jeannie, me honey and me sweet

For to style you my mistress it would be so sweet

Be it mistress or Jeannie it’s all the same to me

But in your bed Lord Sultan I never will lie

And down came her father and he’s spoken with reknown

Saying, you that are her maidens go loosen off her gowns

But she fell down to the floor so close down by his knee

Saying, father look I’m dying for me love Anachie

The day that Jeannie married was the day that jeannie died

And the day that young Anachie came home on the tide

And down came her maidens all wringing of their hands

Saying oh it’s been so long you’ve spent so long on the sands

Oh so long on the sands, so long on the flood

They have married your Jeannie and now she lies dead

You that are her maidens go take me by the hand

And take me to the chamber that me love she lies in

And he’s kissed her cold lips till his heart has turned to stone

And he’s died in the chamber that his love she lies in

Харкінг — Бонні

І там живе моя любов

Моє серце лежить на ньому

І не знімуть

Він не видаляється

О, за все, що я зробив

О, я ніколи не забуду мою любов Аначі

Для Аначі Гордон

Він Бонні і він грубий

Він спокусить будь-яку жінку, яку коли-небудь бачить

Він спокусить будь-яку жінку, і так він зробив мене

О, я ніколи не забуду мою любов Аначі

Її батько спустився, а він стоїть біля дверей

Кажучи, Джінні, ти пробуєш трюки повії

Вам нічого не хвилює чоловік, який так дуже дбає про вас

Ви повинні вийти заміж за лорда Султана і залишити Аначі

Для Аначі Горден він лише мужчина

Хоча він може гарний, але де його землі?

О, землі султана широкі, а його вежі високі

Ви повинні вийти заміж за лорда Султана і залишити анахі

З Аначі Гордон я б просила хліба

І до того, як я одружусь із султаном, це золото для моєї голови

З золотом на голові й сукнями з бахромою до колін

І я помру, якщо не полюблю Аначі

І вас, моїх батьків до церкви, я можу привести

Але лорду Султону я ніколи не народжу сина

Перед сином чи дочкою я ніколи не вклоню коліна

І я помру, якщо не полюблю Аначі

Жанні вийшла заміж і з церкви її привезли додому

І коли вона та її дівчата мали бути такими веселими

Коли вона та її дівчата мали бути такими веселими

Вона пішла до своїх покоїв і плакала сама

Тепер лягай спати, Джінні, я, милий, і я солодкий

Стилізувати тебе, моя коханка, було б так мило

Будь то коханка чи Джінні, мені все одно

Але в твоєму ліжку, Господи Султан, я ніколи не буду лежати

І спустився її батько, і він розмовляв з відомим

Кажучи, ви, її дівчата, йдіть роздягніть її сукні

Але вона впала на підлогу, так притиснувшись до його коліна

Кажу, батьку, дивись, я вмираю за мене, люблю Аначі

День, коли Джінні вийшла заміж, був днем, коли Джінні померла

І день, коли молода Аначі повернулася додому під час припливу

І спустилися її дівчата, заламуючи руки

Сказати: «О, так давно ви провели так довго на пісках».

О, так довго на пісках, так довго на повені

Вони одружилися з твоєю Джінні, і тепер вона лежить мертва

Ви, її дівчата, візьміть мене за руку

І відведи мене до кімнати, яку я люблю, в якій вона лежить

І він цілував її холодні губи, поки його серце не перетворилося на камінь

І він помер у кімнаті, де лежить його кохання