Lampoon - Shame

I’m so needy

I’m so greedy

I’m so hungry

Won’t you feed me?

Cursed by company at least I get to speak

And what is it we fear most?

The things that make us weak?

The things that make us strong?

The voices that begin to whisper

Only when we’re alone?

Only when we’re alone?

Well solitude is sparse

Is it with us every day?

Does it push the thoughts of worry?

Or push the words we pray?

And to whom do you hold your hands

Which god?

Which star?

Which sky?

Do they hear you when you laugh?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

Or only when you cry?

But at least you get to speak

For that’s really all that counts

If something sits inside of us

We’ve got to get it out

But what about the words

That never kiss the tongue

Would they purge all of the company?

Ruin all the fun?

So let them settle there

Within your solitude

Don’t say the truth

Don’t speak your mind

If it’s considered rude

If it’s considered rude

If it’s considered rude

If it’s considered rude

I may not know many words

None sharp enough to cut the cheeks

I may be cursed by company

But at least I get to speak

And my tongue will never get tired

And my tongue will never get tired

And my tongue will never get tired

And my tongue will never get tired

Я так нужденний

Я такий жадібний

Я так голодний

Ти мене годувати не будеш?

Проклятий компанією, принаймні я можу говорити

І чого ми боїмося найбільше?

Що робить нас слабкими?

Що робить нас сильними?

Голоси, які починають шепіти

Тільки коли ми одні?

Тільки коли ми одні?

Ну, самотності — рідко

Це з нами щодня?

Чи наштовхує це на думки про занепокоєння?

Або виштовхувати слова, які молимося?

І кому ви тримаєте руки

Який бог?

Яка зірка?

Яке небо?

Чи чують вони вас, коли ви смієтеся?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Або тільки коли плачеш?

Але, принаймні, ви можете говорити

Бо це дійсно все, що має значення

Якщо щось сидить всередині нас

Ми маємо це витягнути

Але як щодо слів

Що ніколи не цілувати язика

Чи будуть вони очищати всю компанію?

Зруйнувати все задоволення?

Тож нехай вони там оселяться

У вашій самотності

Не кажи правду

Не висловлюйте свою думку

Якщо це вважається грубим

Якщо це вважається грубим

Якщо це вважається грубим

Якщо це вважається грубим

Можливо, я не знаю багато слів

Не достатньо гострий, щоб порізати щоки

Мене може прокляти компанія

Але принаймні я можу говорити

І мій язик ніколи не втомиться

І мій язик ніколи не втомиться

І мій язик ніколи не втомиться

І мій язик ніколи не втомиться