Lucky 1's - SHAD

I can’t derail I train hard then relax on tracks

Keep the brain sharp hitting like an axe on wax

Axe never touch trees meaning I don’t puff weed

But I hope to plant my seeds before I must leave

Believing that hope grows even in the stone cold

Bitter and bleak old souls sold like its antique

Road show except for so damn cheap

They preach the new science hone the program sheep

But they won’t find us, it’s hide and go seek

To control minds like gold mines in Mozambique

Where the folks can’t eat so I stroll to slow jam beat

Slow dancing life’s no grand prix

No race no pace car and there is no shortcuts

And no ones that special and there ain’t no short bus

The core of us are simple, but dignified

We don’t simply live to die

Look through the inner eye in the sky

Now I’m a cynic but I try to keep my heart warm

Human beings start war, but I believe in peace even for Darfur

From hardcore to humor to here

Where we stare in confusion at a future so near

Got to take the spec out of your eye to see clear

And if I’m gonna point fingers better point them at the mirror

Reflections I reflect on lessons of my 26th year

Erecting this next song here

See you all know the drill like Exxon

I guess wrong moves is experience like stairs to step on (yeah)

And I don’t talk biz and I don’t talk down

No kids talk, but I don’t talk big

Getting gassed like pop fizz off of pop hits

I ain’t got to say real talk because all my talk is

Pop quiz: Who can define love?

So many blind plus they can’t feel they’ll never find us…

My folks love me I feel lucky they all love me

But feel funny inside of world that is real ugly

God save us this hard labour is breaking backs

In the sands of time every step we making tracks

The hour glass is lasting faster than the hour last

Or so it seems more dreams they will come to pass

And nightmares they flare up like the flames erupt

The same dream I used to live now I gave it up

And I’ve been saving up but money doesn’t come quick

Comes and goes like the daylight one shift

And one sip of the well water it makes us live

Forever we still here whether we take or give

And its survival of the fittest by the thinnest thread

When father time moves the minutes what is in his head

Not even in control of what we must become

But not far so I guess we are the lucky ones

Я не можу зійти з колії, я наполегливо тренуюся, а потім розслабляюся на доріжках

Тримайте мозок гострим ударом, як сокира по вощині

Сокира ніколи не торкається дерев, а це означає, що я не пихаю траву

Але я сподіваюся посіяти своє насіння до того, як повинен поїхати

Вірити, що надія зростає навіть у морозі

Гіркі й похмурі старі душі продаються, як антикваріат

Роуд-шоу, за винятком такого біса дешевого

Вони проповідують нову науку, відточують програму овець

Але вони нас не знайдуть, це хованки

Щоб контролювати уми, як золоті копальні в Мозамбіку

Там, де люди не можуть їсти, тому я прогуляюся під повільний джем

Повільні танці життя не гран-прі

Ні перегонів, ні швидкісних автомобілів, і немає швидких шляхів

І немає таких особливих, і немає короткого автобуса

Суть нас проста, але гідна

Ми не просто живемо, щоб померти

Подивіться внутрішнім оком на небо

Зараз я цинік, але я намагаюся зберегти тепло свого серця

Люди починають війну, але я вірю в мир навіть для Дарфуру

Від хардкору до гумору й тут

Де ми збентежено дивимося на таке близьке майбутнє

Треба вийняти специфікацію зі свого ока, щоб чітко бачити

І якщо я буду показувати пальцями, краще направте їх на дзеркало

Роздуми Я розмірковую над уроками свого 26-го року

Створення наступної пісні тут

Бачимо, ви всі знаєте, як Exxon

Я вважаю, що неправильні рухи – це досвід, як сходи, на які потрібно наступити (так)

І я не розмовляю про бізнес і не розмовляю

Діти не говорять, але я не розмовляю

Отримувати гази, як поп-шипіння від поп-хітів

Я не маю говорити справжню розмову, тому що вся моя розмова

Поп-тест: Хто може визначити любов?

Так багато сліпих, плюс вони не відчувають, що ніколи нас не знайдуть…

Мої рідні люблять мене я відчуваю щастя, вони всі мене люблять

Але відчуваєш себе смішним у світі, який справді потворний

Бережи нас, Боже, ця важка праця ламає спину

У пісках часу кожен крок ми прокладаємо сліди

Пісочний годинник триває швидше, ніж остання година

Або здається, що більше мрій вони здійсняться

І кошмари спалахують, як спалах полум’я

Тієї самої мрії, якою я жив зараз, я відмовився від неї

І я збирав, але гроші не приходять швидко

Приходить і йде, як білий день, одна зміна

І один ковток колодязної води змушує нас жити

Назавжди ми все ще тут, незалежно від того, беремо ми чи віддаємо

І його виживання найсильнішого завдяки найтоншій нитці

Коли батько час зсуває хвилини, що у нього в голові

Навіть не контролюючи те, ким ми маємо стати

Але недалеко, тому, я думаю, нам пощастило