Trách Ai - SG

Đứng giữa ngã tư, lòng bơ vơ

Nhớ mỗi sớm mai son em mờ

Lá rơi xào xạc tựa trang vở

Lòng buồn than thở: «nhớ ai đây?»

Nhớ về cô gái ngỡ tương lai

Ngỡ chung đường dài, chung chăn gối

Nào ngờ em buông đôi ba câu từ chối tôi

Lòng buồn than thở: «trách ai đây?»

Chẳng còn gì nữa ngoài bao suy tư mỗi tối

Em đi mất, tình ta vỡ tan rồi

Tình đẹp đến thế cũng là tình đã lỡ thôi

Ngày dài lại trôi, thu mình trong góc tối

Đã bao nhiêu lâu kể từ ngày xa nhau

Đã bao nhiêu đêm tối cố bỏ chuyện này lại ở phía sau

Đã bao nhiêu lỗi lầm gây tổn thương đến em

Chắc em cũng không thể tha thứ đâu

Em quay đi chỉ còn những kí ức cũ cùng anh với cô đơn

Anh là hoạ sĩ phí sức phá bỏ bức tranh mà ta đã tô sơn

Nước mắt cũng đã dần khô hơn, tình cảm cũng chỉ là nhất thời

Em sẽ mãi là một bản giao hưởng hay nhất mỗi khi ta cất lời

Saxophone hoà cùng tiếng đàn những giai điệu buồn ở bên tai

Anh chẳng khác cái xác vô hồn mỗi khi thấy em đang bên ai

Chẳng vấn vương những câu chuyện cũ nụ cười nước mắt nụ cười giờ tái hiện đủ

Không còn yêu thương cũng đã hiện hữu, nỗi đau một mình anh trải nghiệm đủ

Yêu thương chi cuối cùng nỗi đau này ai mang

Tình yêu như bó hoa tươi cuối cùng cũng đến ngày phai tàn

Tình cảm anh đâu phải cái mỏ em khai hoang

Anh chẳng phải hoàng tử nên em mới kiếm cho mình một ngai vàng

Vậy thì cuối cùng bước chân cũng đã đi thật xa

Chỉ còn là những kí ức đẹp mỗi khi bài nhạc này bật ra

Anh đã sai khi quá tin rằng tối đó em đã rất thật thà

Đến bên anh rồi biến đi mất em như một nhà ảo thuật gia

Gió buốt đêm đông chẳng làm vơi đi nỗi nhớ em

Yêu thương khi xưa giờ mình tôi cất giữ trong tim

Đã có những lúc dại khờ mong em quay trở về

Tôi mong em trở lại đây

Chẳng còn gì nữa ngoài bao suy tư mỗi tối

Em đi mất, tình ta vỡ tan rồi

Tình đẹp đến thế cũng là tình đã lỡ thôi

Ngày dài lại trôi, thu mình trong góc tối

Đã bao nhiêu lâu kể từ ngày xa nhau

Đã bao nhiêu đêm tối cố bỏ chuyện này lại ở phía sau

Đã bao nhiêu lỗi lầm gây tổn thương đến em

Chắc em cũng không thể tha thứ đâu

(Biết trách ai đây, trách tôi thôi)

Стоять посеред перехрестя, безпорадні

Пам'ятайте, що кожного ранку ваша помада тьмяніє

Листя, що падає, шелестить, як сторінки

Серце лементувало: «згадай кого?»

Згадайте дівчину, яка думала про майбутнє

Думаючи про те, щоб розділити далеку дорогу, розділити подушку

Неочікувано ви відкинули мене двома-трьома реченнями

Століло серце: «Хто винен?»

Не залишається нічого, крім думок щовечора

Ти пішов, наше кохання розірване

Таке прекрасне кохання – це теж втрачене кохання

Довгий день минає, скорчившись у темному кутку

Скільки часу минуло з того дня, як ми розлучилися?

Скільки ночей намагатися залишити це позаду

Скільки помилок завдало тобі болю

Мабуть, я теж не зможу тобі пробачити

Я відкидаю лише старі спогади з тобою та самотність

Ти художник, який марнує час, руйнуючи картину, яку я намалював

Сльози також поступово висохли, почуття лише тимчасові

Ти завжди будеш найкращою симфонією кожного разу, коли ми говоримо

Саксофон зі звуком сумних мелодій на вухо

Я як бездиханний труп, коли бачу тебе з кимось

Не дивлячись на старі історії, зараз достатньо посмішок, сліз і посмішок

Любові вже немає, одного болю, який я пережив, достатньо

Зрештою полюби цей біль

Кохання схоже на букет живих квітів, який остаточно зів'яне

Твоє кохання не моє повернуте

Я не принц, тому я отримав собі трон

Потім, нарешті, крок зайшов занадто далеко

Коли звучить ця пісня, залишаються тільки хороші спогади

Я помилявся, вважаючи, що ти був такий чесний тієї ночі

Прийди до мене і зникни, як чарівник

Холодний вітер зимової ночі не вгамує моєї ностальгії

Любов, яку я зберігав у своєму серці

Були часи, коли я безглуздо бажав, щоб ти повернувся

Сподіваюся, ти повернешся

Не залишається нічого, крім думок щовечора

Ти пішов, наше кохання розірване

Таке прекрасне кохання – це теж втрачене кохання

Довгий день минає, скорчившись у темному кутку

Скільки часу минуло з того дня, як ми розлучилися?

Скільки ночей намагатися залишити це позаду

Скільки помилок завдало тобі болю

Мабуть, я теж не зможу тобі пробачити

(Ви знаєте, кого звинувачувати, звинувачуйте мене)