Sonbahar - Sezen Aksu

Alır gider beni sarı rüzgârlarıyla sonbahar

Gelir anılardan bir davet, çocukluğum canlanır

«Bir varmış, bir yokmuş» diye başlardı bütün masallar

Hani ner’de o masum ve daha bozulmamış rüyalar?

Sedef sedef olur açardı nilüferler

Ve kanatları tülden, fildişi kelebekler

Bir martı misali tek başıma uçardım

Hani ner’de üstünde uçtuğum mor denizler?

Sevgiden, saygıdan bir altın kafes ördüm

İnançlarım kilit kilit oldu üstüme

Aşıp bedenimi bendeki beni gördüm

Hani ner’de uğrunda azaldığım değerler?

Ellerim soğuk şimdi, üşüyor dudaklarım

Göğsüne düştü başım, o çicekten yılların

Ey Sonbahar

Alır gider beni sarı rüzgârlarıyla sonbahar

Gelir anılardan bir davet, çocukluğum canlanır

«Bir varmış, bir yokmuş» diye başlardı bütün masallar

Hani ner’de o masum ve daha bozulmamış rüyalar?

Осінь забирає мене своїми жовтими вітрами

Запрошення приходить із спогадів, моє дитинство оживає

«Колись, колись» починалися всі казки.

Де ж ті невинні й незаймані мрії?

Перламутр перетворився б на перламутрові латаття

І метелики кольору слонової кістки з тюлевими крилами

Летів би один, як чайка

Де пурпурові моря, над якими я літаю?

Я в’яжу золоту клітку з любові та поваги

Мої переконання були заблоковані на мені

Я перетнув своє тіло і побачив себе в собі

Де значення, на які я зменшився?

Мої руки зараз холодні, губи холодні

Моя голова впала на твої груди, твої роки від тієї квітки

О осінь

Осінь забирає мене своїми жовтими вітрами

Запрошення приходить із спогадів, моє дитинство оживає

«Колись, колись» починалися всі казки.

Де ж ті невинні й незаймані мрії?