Empty Days - Seventh Dimension

Morning sun

The only shade of light

To carry me through

These empty days

The wind of dawn

Caresses my cheek

In memory of a life

That used to be

I can’t deny

This disarray I feel

The wishful redemption

Is the chain that binds me

From living this life

(Living this lie)

I share with you

This undeserving grief you bear

Reuniting with the past

A desire that will mend

This broken hope inside

Subconsciousness

Refusing to move on

Refusing to let go

Why can’t it be real?

Help me

Every day

My time wasted away

In hope to find

A door to the past

Forgive me, Lil

Forgive me what I’ve done

By dragging you

Through these empty days

Her eyes so dark

Her smile so divine

Though not with lips

As red as The Rose

Unceasing care

With so much love to give

Yet wasted away by my

Inability to forget

Yet I still invite

This disarray I feel

This beloved memory

Of a withering rose

The images passing by

(Images passing by)

Through my mind

A story of which

She knows none about

Still you’re searching for a key

To unlock this box in me

Sealed and locked away

Yet open

Every day

My time wasted away

In hope to shut

This door to the past

Empty days

Since I can’t touch your face

Since The Rose withered away

Вранішнє сонце

Єдиний відтінок світла

Щоб пронести мене крізь

Ці порожні дні

Вітер світанку

Пестить мою щоку

На згадку про життя

Раніше так було

Я не можу заперечити

Цей безлад я відчуваю

Бажане спокутування

Це ланцюг, що зв’язує мене

Від життя цим життям

(Жити цією брехнею)

Я ділюся з вами

Це незаслужене горе ви несете

Возз’єднання з минулим

Бажання, яке виправить

Ця зламана надія всередині

Підсвідомість

Відмова рухатися далі

Відмова відпустити

Чому це не може бути справжнім?

Допоможи мені

Кожен день

Мій час змарнований

У надії знайти

Двері в минуле

Пробач мене, Ліл

Вибачте мені те, що я зробив

Перетягнувши вас

Через ці порожні дні

Її очі такі темні

Її посмішка така божественна

Хоча не губами

Червона, як троянда

Безперервний догляд

З такою великою любов’ю дати

Але втрачено

Неможливість забути

Але я досі запрошую

Цей безлад я відчуваю

Цей улюблений спогад

Про в’янучу троянду

Зображення, що проходять повз

(Зображення проходять повз)

Через мій розум

Історія про що

Вона нічого не знає

Ви все одно шукаєте ключ

Щоб розблокувати цю скриньку у мені

Запечатаний і закритий

Ще відкрито

Кожен день

Мій час змарнований

У надії закрити

Ці двері в минуле

Порожні дні

Оскільки я не можу доторкнутися до твого обличчя

З тих пір, як Троянда зів'яла