Thoughts of Life They Wither - Setherial

Ascend…*

The absence of serenity

As serpents came with perdition

With one wing dipped in blood

And the other in the presence of God

Satan?

He who seek inequity

I see the seraphs drink his venom

Licking it from greedy hands

Singing their choirs

Perverted but ever so clear

Their gospels of inhumanity

I see their wings torn of

Oh, the brilliance

Crawling in the dirt like a dying breed

Licking their infected wounds

Without the catharsis needed

Passionate

Desperate

Dead

The child of man stands among them

Stigmatized, naked, uncorrupted and pure

Send by the heavens above

Her childhood shall ease the hunger of sinners and sadists

Death is her gift at last

Satan

Corrupt the aura and distort the glorious light

No weapon held by seraphs can ever wound this rising beast

Spawn of perdition?

Rise from your fiery abyss

Death shall come to those who seek it

Death shall come in noblest blood

Death shall show you all the secrets

And wash away the light of God

Every single glimpse of hope

I crush and bury in the ruins

Every single trace of life

I burn and humiliate

Every single ray of light

Devoured by the breathing darkness

Every single thread of faith

I corrupt and bless negativity

Eyes gauged out

Useless in this lifeless darkness

Flesh torn into pieces

In this cold void of hell

I worship this death

Thoughts of life they wither…

I see their wings torn of

Oh, the brilliance

Crawling in the dirt like a dying breed

Licking their infected wounds

Without the catharsis needed

Passionate

Desperate

Dead

The child of man stands among them

Stigmatized, naked, uncorrupted and pure

Send by the heavens above

Her childhood shall ease the hunger of sinners and sadists

Death is her gift at last

Піднятися...*

Відсутність спокою

Як змії прийшли з гібеллю

З одним крилом, змоченим у крові

А інший у присутності Божій

Сатана?

Того, хто шукає нерівності

Я бачу, як серафіми п’ють його отруту

Облизувати його з жадібних рук

Співають свої хори

Збочена, але дуже ясна

Їхні євангелії нелюдяності

Я бачу, як у них розірвані крила

О, блиск

Повзати в бруд, як вимираюча порода

Зализуючи свої інфіковані рани

Без потрібного катарсису

Пристрасний

Відчайдушний

Мертвий

Дитя людини стоїть серед них

Заклеймлені, оголені, незіпсовані й чисті

Надішліть з неба

Її дитинство вгамує голод грішників і садистів

Нарешті смерть — її дар

сатана

Пошкодити ауру і спотворити славне світло

Жодна зброя, яку тримають серафіми, ніколи не може поранити цього звіра, що піднімається

Породження загибелі?

Встань зі своєї вогняної безодні

Смерть прийде до тих, хто її шукає

Смерть прийде найблагороднішою кров’ю

Смерть відкриє тобі всі таємниці

І змийте світло Боже

Кожен проблиск надії

Я роздавлюю й закопую у руїнах

Кожен слід життя

Я палюю й принижую

Кожен промінь світла

Поглинений дихаючою темрявою

Кожна ниточка віри

Я розбещую та благословляю негатив

Очі виміряні

Марно в цій безживній темряві

М'якоть розірвана на шматки

У цій холодній порожнечі пекла

Я поклоняюся цій смерті

Думки про життя вони в’януть…

Я бачу, як у них розірвані крила

О, блиск

Повзати в бруд, як вимираюча порода

Зализуючи свої інфіковані рани

Без потрібного катарсису

Пристрасний

Відчайдушний

Мертвий

Дитя людини стоїть серед них

Заклеймлені, оголені, незіпсовані й чисті

Надішліть з неба

Її дитинство вгамує голод грішників і садистів

Нарешті смерть — її дар