Apoptosis - Serrata

With fragile hands,

I release this form to the wind,

Witnessing division of myself,

Through weary eyes I see my colours fade,

An unfamiliar air escaping from my lungs,

Is the displacement of an embrace that I’ve learned to love,

Just know this suffering holds more than you can see,

Falling through and I feel the break,

Into infinite ever changing states,

And I’m a concept to every single cell that grows,

And a legacy for all those that decompose,

Just know this suffering holds more than you can see.

(This is a coordinated programme,

That kills the cell in a very neat way,

By programmed cell death,

The cells are programmed to die.)

Тендітними руками,

Відпускаю цю форму на вітер,

Бути свідком поділу себе,

Крізь втомлені очі я бачу, як мої кольори бліднуть,

Незнайоме повітря виривається з моїх легень,

Це зміщення обіймів, які я навчився любити,

Просто знайте, що це страждання містить більше, ніж ви можете побачити,

Провалюючись, і я відчуваю розрив,

У нескінченні постійно мінливі стани,

І я поняття для кожної клітини, яка росте,

І спадщина для всіх тих, хто розкладається,

Просто знайте, що це страждання містить більше, ніж ви можете собі уявити.

(Це скоординована програма,

Це вбиває клітину дуже акуратним способом,

Через запрограмовану смерть клітини,

Клітини запрограмовані на загибель.)