Entrenched Euphoria - Serpent Of Gnosis

There is no sound but the wind as hours bleed out into days

With days eventually bleeding dry, slowly fragmenting out of existence

All due to introducing this euphoria within

It was hacked with a tiresome, blunt, and tattered dagger that I bear close to

my vibrating heart

These gods aren’t here for saving me now

Their purposes is mind-numbing liberation

How can one be so obstinate?

So set in their repeated ways?

So entrenched in those endless grooves?

What a waste, with this eroded concept of absolution

Немає звуку, окрім вітру, оскільки години перетворюються на дні

З днями, які згодом висихають кров’ю, повільно розриваються з існування

Усе завдяки впровадженню цієї ейфорії

Його зламали виснажливим, тупим і пошарпаним кинджалом, який я ношу поруч

моє вібруюче серце

Ці боги тут не для того, щоб рятувати мене

Їхня мета — пригнічене звільнення

Як можна бути таким впертим?

Тож встановлюються повторними способами?

Так закріпився в цих нескінченних канавках?

Яке марнотратство з цією розірваною концепцією відпущення