Espalhem A Notícia - Cla, Sérgio Godinho

Espalhem a notícia

Do mistério da delícia

Desse ventre

Espalhem a notícia

Do que é quente

E se parece

Com o que é firme

E com o que é vago

Esse ventre que eu afago

Que eu bebia de um só trago

Se pudesse

Divulguem o encanto

O ventre de que canto

Que hoje toco

A pele onde

À tardinha desemboco

Tão cansado

Esse ventre vagabundo

Que foi rente e foi fecundo

Que eu bebia até ao fundo

Saciado

Eu fui ao fim do mundo

Eu vou ao fundo de mim

Vou ao fundo do mar

Vou ao fundo do mar

No corpo de uma mulher

Vou ao fundo do mar

No corpo de uma mulher

A terra tremeu ontem

Não mais do que anteontem

Pressenti-o

O ventre de que falo

Como um rio

Transbordou

E o tremor

Que anunciava

Era fogo e era lava

Era a terra que abalava

No que sou

Depois de entre os escombros

Ergueram-se dois ombros

Num murmúrio

E o sol, como é costume

Foi um augúrio de bonança

Sãos e salvos, felizmente

E como o riso vem ao ventre

Assim veio de repente

Uma criança

Eu fui ao fim do mundo

Eu vou ao fundo de mim

Vou ao fundo do mar

Vou ao fundo do mar

No corpo de uma mulher

Vou ao fundo do mar

No corpo de uma mulher

Falei-vos desse ventre

Quem quiser que acrescente

Da sua lavra

Que a bom entendedor

Meia palavra

Basta

É só adivinhar o que há mais

Os segredos dos locais

Que no fundo são iguais

Em todos nós

Eu fui ao fim do mundo

Eu vou ao fundo do mim

Vou ao fundo do mar

Vou ao fundo do mar

No corpo de uma mulher

Vou ao fundo do mar

No corpo de uma mulher

Поширюйте новини

Про таємницю насолоди

З цієї утроби

Поширюйте новини

що гаряче

А якщо схоже

З тим, що твердо

І з чим невиразно

Це лоно, яке я песчу

Що я випив залпом

Якби я міг

Поширюйте чарівність

Утроба, з якої я співаю

що я граю сьогодні

Шкіра де

У другій половині дня я виїжджаю

Такий стомлений

той бомжий живіт

Який був близьким і плідним

Щоб я випив до дна

насичений

Я поїхав на край світу

Я йду на дно себе

Я йду на дно морське

Я йду на дно морське

На тілі жінки

Я йду на дно морське

На тілі жінки

Земля вчора здригнулася

Не більше, ніж позавчора

Я це відчув

Утроба, про яку я говорю

як річка

переповнений

І тремтіння

що оголосив

Це був вогонь і це була лава

Це земля здригнулася

в тому, що я є

Після серед завалів

Два плеча піднімаються

у бурмотінні

І сонце, як завжди

Це було ознакою добра

Цілий і неушкоджений, на щастя

І як сміх приходить до лона

Так воно прийшло раптово

Дитина

Я поїхав на край світу

Я йду на дно себе

Я йду на дно морське

Я йду на дно морське

На тілі жінки

Я йду на дно морське

На тілі жінки

Я казав тобі про ту матку

Хто хоче доповнює

власний

Який гарний знавець

півслова

Достатньо

Тільки вгадайте, що більше

Таємниці місць

Які в глибині душі однакові

У всіх нас

Я поїхав на край світу

Я йду на дно себе

Я йду на дно морське

Я йду на дно морське

На тілі жінки

Я йду на дно морське

На тілі жінки