Korov - Sergej Cetkovic

Ko to zna, koliko puta

Pred svima te opsujem

K’o da ne poznajem sebe dobro

A još si tu, u krvi lutaš

Glumim da prošlo je

Ispod fasade, još sve je modro…

Razum ne slusam, sve ti dopuštam

Još ti pišem

Nikog ne pitam, živim kako znam

Jedva dišem…

Kao korijen korova, ti po mojoj duši vezeš

Bol od olova, mojim tijelom svud se krećeš

Ne mogu ni sam, ovaj život svoj da živim

Ne daš mi ni to, ne daš da preživim…

Ko to zna, koliko puta

Ime ti izbrišem

Pa onda uzdišem, nije mi dobro

A još si tu, u krvi lutaš

Glumim da prošlo je

Ispod fasade, još sve je modro…

Svaki božiji dan, budan dočekam

Još čuvam straže

I nema prozora, u koji ne gledam

Još te oči traže…

Хтозна скільки разів

Я проклинаю тебе перед усіма

Я ніби погано себе знаю

А ти все ще тут, блукаєш у крові

Я вдаю, що все скінчилося

Під фасадом все ще синє…

Я не слухаю розуму, я тобі все дозволяю

Я все ще пишу тобі

Я нікого не питаю, я живу як вмію

Я ледве дихаю…

Як корінь бур’яну, ти прив’язуєш до моєї душі

Ведучий біль, ти всюди рухаєшся моїм тілом

Я не можу жити цим життям один

Ти мені цього теж не даєш, не даєш мені вижити…

Хтозна скільки разів

Я видалю твоє ім'я

Ну тоді я зітхаю, мені погано

А ти все ще тут, блукаєш у крові

Я вдаю, що все скінчилося

Під фасадом все ще синє…

Кожен Божий день я прокидаюся

Я все ще охороняю

І немає вікон, на які я б не дивився

Твої очі все ще шукають тебе...